Співпраця НДО та закладів культури

Как отмечалось выше, партнерские отношения мы рассматриваем в качестве средства для достижения стратегической цели - укрепления жизнестойкости региональных НГО, на основе создания благоприятной среды для их саморазвития. Данная цель определила последовательно-поступательное развитие партнерских отношений ЦПТИ с учреждениями культуры, которое осуществляется в процессе 4 этапов:

I этап - Мотивационно-подготовительный

II этап - Организационный. Это этап поддержки НГО
ресурсным центром на базе информационно-консультативной

сети, созданной в РДК.

III этап - Коррекционный. Это этап совершенствования деятельности НГО путем повышения качества услуг, получаемых ими в информационно-консультативных пунктах ЦПТИ.

IV этап - Творческий (Преобразующий, Саморазвития), на котором НГО создают собственные проекты и принимают участие в конкурсе пректов межсекторального партнерства.

Опишем каждый из перечисленных выше этапов.

Мотивационно-подготовительный этап имеет своей целью - вызвать у потенциального партнера положительное отношение к третьему сектору и организациям, входящим в него, сформировать у работников культуры общественное мнение, ценностные установки, благодаря которым НГО будут оцениваться как реальная сила, ориентированная на благо общества в целом или его отдельных общественных групп.

Мотивационно-подготовительная работа проводилась по специально разработанной методике и включала в себя следующие аспекты:

• ознакомление работников культуры с третьим сектором в Украине и организациями, создающими его инфраструктуру;

• постановку перед работниками домов культуры конкретных задач по оказанию посильной методической помощи общественным организациям района;

• изучение Центром поддержки творческих инициатив кадрового, материально-технического и информационного потенциала учреждений культуры;

• презентация ЦПТИ перед работниками учреждений культуры.

Решения этих задач осуществлялись путем установления личных контактов членов ЦПТИ с работниками областного управления культуры, областного Дома народного творчества. Используя деловые переговоры с руководством управления культуры, мы постарались доказать необходимость сотрудничества НГО и районных ДК, показать общность интересов и возможность обоюдной выгоды. На областных семинарах, проводимых управлением культуры для работников клубных учреждений , мы выступали с сообщениями, цель которых видели в том, чтобы на основе информирования о деятельности НГО сформировать положительное отношение к ним и обозначить границы возможного взаимовыгодного межсекторального сотрудничества. Одной из форм решения этой задачи было также распространение среди РДК информационных справок о ЦПТИ.

Важным направлением мотивационно-подготовительного этапа было выявление работников РДК, проявляющих интерес к идее осуществления партнерских отношений с НГО и обладающих необходимыми способностями для оказания им на местах консультативной помощи. Для этой группы клубных работников ЦПТИ проводил семинары, в которых принимали участие и представители НГО области. Тематика семинаров включала следующие проблемы:

1. Перспективы финансирования в неприбыльной сфере.

2. Возможности и перспективы социального партнерства.

3. Диалог общественных организаций и клубных работников

Все это способствовало формированию у работников районных ДК психологической готовности к принятию решения о необходимости осуществления взаимовыгодных партнерских отношений с ЦПТИ и НГО.

ЦПТИ в свою очередь определился с выбором партнеров для реализации своей миссии: Мы отобрали 10 домов культуры в малых городах и районных центрах, которые составили основную базу для развития информационно-консультативной сети НГО.

Далее проводилась организационная работа с сотрудниками РДК, принявшими решение о сотрудничестве с НГО. Был подготовлен проект соответствующего акта в виде текста протокола о намерениях социального партнерства. Проект этого документа обсуждался коллективом РДК, в него вносились соответствующие изменения и принималось окончательное решение о социальном партнерстве.

После официального принятия решения о социальном партнерстве было проведено деловое совещание с консуль­тантами- методистами информационно-консультативных пунктов ЦПТИ. Тема совещания была заранее определена, чтобы участники могли профессионально подготовиться, продумать свои предложения. Совещание завершилось вручением представителям РДК папки с информационно-методическими материалами.(см. приложение 3)

Второй этап - организационный, он охватывает довольно длительный период (с мая 1999г. по апрель 2001г.) и направлен на поддержку ресурсным центром жизнестойкости НГО региона путем активизации процесса межсекторального партнерства ЦПТИ и учреждений культуры, на базе которых были созданы информационно-консультативные пункты (ИКП) для НГО.

В процессе этой работы предполагается решить две взаимосвязанные задачи:

• Повысить профессионализм кадрового потенциала региональных НГО

• Создать благоприятные условия для своевременного использования региональными НГО информационных ресурсов отечественных и зарубежных НГО.

Цель и задачи определили выбор содержания и методов работы. Используется, оправдавшая себя, традиционная для деятельности III сектора форма повышения профессионализма кадрового потенциала - "Школа лидеров для НГО".

Всего в течение двух лет мы проведем в 10 городах (районных центрах) 40 сессий. Периодичность проведения сессий - два раза в год. Лекционно-тренинговая сессионная работа будет оптимально сочетаться с самостоятельной работой слушателей, стажировкой и получением консультаций на базе ЦПТИ.

Параллельно с работой "Школы лидеров для НГО" будут осуществляться и другие формы деятельности, направленные на укрепление жизнестойкости региональных НГО: проведение круглых столов для НГО со СМИ, оказание офисных услуг и пр.. При этом одним из приоритетных направлений этого периода является становление и развитие информационной сети ЦПТИ. Участники партнерского соглашения - методисты ИКП на этом этапе первоначально будут выполнять свои функции на основе знаний, умений и навыков, полученных ими в предшествующем опыте организации клубного дела, а также путем использования инструктивно-методических рекомендаций, разработанных ЦПТИ. Однако мы полагаем, что своеобразие деятельности негосударственных организаций предъявляет специфичные требования к методистам информационно-консультативных пунктов НГО. Поэтому для повышения качества предоставляемых НГО услуг важно осуществить корректировку.

Третий этап - корректирующий - внесение определенных качественных коррективов в практику работы информационно-консультативных пунктов для НГО. Если предыдущий этап делает услуги ЦПТИ более доступными для региональных общественных организаций, то назначение третьего этапа состоит в повышении их качества. Для решения этой задачи очевидна необходимость специальной образовательной программы для методистов ИКП. Эта программа должна, с одной стороны, ориентироваться на специфику деятельности НГО в определенном социальном окружении (местные условия), с другой - учитывать социально-психологические феномены проявления личности в социально-формализованной группе.

Корректирующий этап по времени совпадает с организационным и может осуществляться по следующему

плану:

1. Разработка и издание учебно-методических материалов для методистов-консультантов - 1-3 месяц.

2. Проведение семинара для методистов - 4 месяц.

3. Стажировка методистов в офисе ЦПТИ - 4-6 месяц

4. Пополнение библиотеки ИКП - постоянно. Четвертый этап мы назвали творческим на этом этапе

региональным НГО предоставляется реальная возможность использовать свои профессиональные знания, умения и навыки для выдвижения социально значимых проблем местного окружения и разработки нетрадиционных, нестандартных эффективных проектов, направленных на их решение. Организационно этот этап будет осуществляться при помощи проведения конкурса пректов межсекторального партнерства между НГО и государственными учреждениями культуры. Предполагается, что победители конкурса получат приз -комплект офисной техники.

Творческий этап позволит, с одной стороны, преодолеть пассивность НГО и их потребительский подход к предоставляемым ресурсам, с другой стороны, активизирует межсекторальное партнерство и значительно укрепит жизнестойкость региональных НГО.

* - Азарова Т.В. Абрамов Л.К. Ресурсный центр для НГО как катализатор процесса межсекторного партнерства Кировград: ЦПТИ, 1999 - 52 с, 3 часть.

Ресурсні центри для НДО розпочали діяти в Україні з 1996 року. Фінансову підтримку цим організаціям надає Фонд Євразія, Фонд Чарльза Стюарта Мотта, а також місцеві органи самоврядування, бізнес.

Ресурсний центр - це недержавна неприбуткова організація, що належним чином зареєстрована і діє відповідно до законодавства України. Головним завдання ресурсного центру, згідно зі статутом або іншими установчими документами, є надання інформаційно-консультативної та технічної допомоги іншим НДО.

На думку донорських організацій, що підтримують діяльність регіональних ресурсних центрів, такий центр повинен:

•          здійснювати інформаційне обслуговування, що передбачає збереження та аналіз даних про розвиток організацій третього сектору, створення бази даних НДО регіону, сприяння співробітництву з іншими українськими і зарубіжними організаціями для створення єдиного інформаційного простору третього  сектора; надання інформації про донорські організації та умови подання заявок; комплектування й уможливлення доступу для користувачів бібліотеки з актуальними для НДО   виданнями; публікацію і розповсюдження інформаційних бюлетенів про діяльність НДО регіону;

•          Надавати громадським організаціям регіону сервісну і технічну підтримку -тобто,уможливлювати користування засобами комунікації (електронною поштою і факс-
зв'язком), комп'ютерами і копіювальною технікою, офісними приміщеннями для проведення зустрічей, абонентськими поштовими скриньками;
•          Надавати громадським організаціям консультативні послуги, пов'язані з розробкою конкретно спрямованих програм і проектів з юридичних питань (підготовка документів про заснування НДО, сприяння у їх реєстрації, юридичний супровід у період їх реорганізації) та питань оподаткування, стратегічного планування та менеджменту;
•          Проводити тренінгову підготовку лідерів і активістів НДО для задоволення потреб НДО регіону у професіональному вдосконаленні персоналу - керівників НДО, бухгалтерів, директорів та інших співробітників а також влаштування навчальних семінарів і конференцій для організацій, які працюють у різних сферах діяльності, освітніх курсів та адаптаційних програм; залучення зарубіжних спеціалістів до проведення навчання. У ресурсному центрі повинна вільно акумулюватися і надаватися інформація про навчальні семінари та конференції, що відбуваються як в Україні, так і за її межами;

•          Розробляти програми залучення до громадського руху добровольців - найактивніших представників різних груп населення, які бажають своєю працею та участю надати дієву підтримку у становленні демократії в Україні, зробити конкретний внесок у поліпшення становища маргінальних груп та в розвиток соціальної і культурної сфер;

•          Здійснювати дослідницьку роботу та експертизу проектних заявок, програм, а це передбачає моніторинг процесу соціального інвестування в регіоні, підтримку найперспективніших і соціально найважливіших проектів, зростання програм за рахунок об'єднання потенціалу НДО регіону, вироблення потенційних рекомендацій для донорських організацій.

•          Забезпечувати координаційну діяльність НДО регіону для ефективнішої професійної та оперативної роботи з проектами та програмами. Необхідна співпраця, що дає змогу певним чином економити ресурси. Видається доцільним асоційованим НДО на засадах періодичних зборів сформувати координаційний орган регіону, координувати  діяльність із дотриманням принципу невтручання у внутрішні справи НДО задля уникнення дублювання та підвищення ефективності роботи, об'єднання зусиль і потенційних можливостей у сфері суспільних інтересів; організовувати форуми НДО регіону для аналізу спільних проблем, вироблення стратегії їх розв'язання;

•          Лобіювати інтереси НДО у владних структурах і законодавчих органах, вносити законодавчі ініціативи до Верховної Ради в інтересах розвитку третього сектору, проводити активну політику співпраці з місцевими органами влади, ініціювати спільні соціальні програми;
•          Здійснювати «парасолькові» функції' - надавати свою технічну базу, організаційну підтримку і юридичний «дах» тим проектам незареєстрованих ініціативних груп, які отримали високу експертну оцінку;
•          Вести активний фандрейзинг - пошук коштів для реалізації місцевих програм здиверсифікованих джерел (місцевого бюджету, комерційних структур, міжнародних донорських організацій), надання за рахунок цих коштів стартової підтримки новим НДО;
•          Формувати імідж третього сектора, що передбачає створення регіональної служби РК. для НДО регіону, співпрацю з засобами масової інформації з метою налагодження поінформованості населення про філософію, цілі і цінності громадянського суспільства, про роль організацій третього сектора у демократичному суспільстві; підвищення рейтингу НДО у владних структурах і ділових колах, залучення їх до співробітництва та благодійних акцій;
•          Налагоджувати міжнародну співпрацю - сприяти розвиткові і зміцненню зв'язків НДО регіону з громадськими організаціями і фондами інших країн, пошуку партнерів для НДО регіону з метою здійснення спільних проектів, активно співпрацювати з міжнародними донорськими організаціями, що оперують в Україні та за кордоном, для реалізації проектів у регіоні .

Як бачимо, значна питома вага у діяльності ресурсних центрів належить інформаційному забезпеченню діяльності регіональних НДО та ініціативних груп.

В даний час в Україні діє п'ятнадцять ресурсних центрів, кожен з яких має свою специфіку. Однак об'єднуючим моментом є те, що ці інституції вбачають своє призначення у тому, щоб сприяти зростанню соціальної активності та відповідальності громадян шляхом розвитку сектору громадських організацій та зміцнення соціального партнерства. При цьому, важливим напрямком діяльності кожного ресурсного центру є інформаційний аспект:

•                    інформування громадськості, бізнесових та урядових кіл щодо ролі сектору громадських організацій у розвинутому суспільстві; надання інформаційно-консультативної допомоги у вирішенні соціальних проблем на локальному рівні .

Своєрідність ЦПТІ, на відміну від інших ресурсних центрів, існуючих в Україні, полягає у тому, що його діяльність щодо розвитку інфраструктури третього сектору в регіоні здійснюється шляхом організації інформаційно-консультативної мережі на базі державних закладів культури і Інституту соціокультурного менеджменту.

* - Азарова Т.В., Абрамов Л.К. Інформаційне забезпечення процесу вирішення соціальних проблем на місцевому рінві - Кіровоград: ІСКМ, 2003 - 116с., розділ 7.1.

В современных условиях партнерские отношения между различными социально-экономическими объединениями являются одним из путей повышения эффективной организации их деятельности. Партнерство это взаимовыгодные отношения между двумя или более организациями, каждая из которых при этом сохраняет свою самостоятельность и независимость. Партнерские отношения оформляются документально на договорной основе и направляются на реализацию конкретных общих целей и задач.
Вот почему целесообразно сопоставить мотивационно целевые установки субъектов социального партнерства по признаку их сходства (близости). К общим моментам в организации деятельности НГО и учреждений культуры в этом аспекте мы отнесли следующее:
1. Тесное соприкосновение в реализации конечной цели деятельности, а именно:
способствовать формированию качественно нового, более гуманистического и культурного способа жизни; цивилизованные преобразования во всех сферах общественной жизни, достижение нравственно-эстетической консолидации духа народа, повышение его инициативы, творчества и особености к самовыражению.
2. Близость ценностных ориентаций, которые в свою очередь приводят к общности более частных целей (задач), стоящих перед субъектами партнерских отношений
З. Общность мотивационных побуждений членов НГО и клубных работников, для которых значительны ми являются не только экономические, собственнические мотивы, но ипрестиж, творчество, альтруизм.

Общность мотивационно-целевых установок субъектов партнерских отношений влияет и на сходство содержательного компонента деятельности НГО и учреждений культуры. И это не случайно. Ведь и те, и другие выполняют одну и ту же функцию: удовлетворяют, формируют и развивают социальные, творческие, национально-культурные интересы населения. Вот почему наиболее представленные направления деятельности общественных организаций (работа с молодежью, с женщинами, с ветеранами, с семьей, защита окружающей среды, развитие сельского хозяйства, просветительская деятельность, искусство и пр.) в той или иной форме (объединения по интересам, клубы досуга, литературно-музыкальные гостиные, клубы эрудитов и т. п.) реализуются в деятельности учреждений культуры.
Иногда представители соответствующего направления НГО используют потенциал домов культуры для реализации своих программных целей (своей миссии) или, наоборот, предоставляют им свои услуги. Однако такое взаимодействие носит стихийный, неорганизованный характер. Для упорядочивания этого процесса сотрудничества и придания ему целенаправленности и организованности, важно четко определить, какие услуги могут оказывать друг другу субъекты партнерских отношений. Современные научные исследования убедительно доказывают, что наиболее правильный путь решения этой проблемы - анализ структуры потенциальных возможностей каждого элемента партнерского взаимодействия. Учитывая это обстоятельство, при конкретизации видов услуг, оказываемых друг другу участниками межсекторного парнерства, мы обратились к анализу структурных элементов объекта партнерских отношений.
Современная экономика выделяет четыре структурных элемента (потенциала) культуры и искусства
(См: Г.Л. Гаукач, О.В. Федосова. Экономика культуры и искусства. — К.: Вища школа, 1992)
• личностный или кадровый;
• материально-технический;
• информационный;
• организационный.
Охарактеризуем каждую составную часть (структурный элемент) культуры вообще и в частности районных домов культуры (РДК). Эти элементы мы использовали для характеристики сильных и слабых сторон учреждений культуры. Такой подход позволил нам реализовать одну из наиболее важных задач нашего проекта — систематизировать и конкретизировать виды взаимовыгодных услуг для участников партнерских отношений.
Личностно-кадровый потенциал учреждений культуры включает в себя количественный и профессионально квалификационный состав творческих деятелей культуры, их организационно-хозяйственных помощников и сотрудников, а также административно-управленческий аппарат. Приведем данные кадрового потенциала учреждений культуры Кировоградской области (на 1 января 1998 г.)
Как видим, качественный состав работников учреждений культуры в Кировоградской области достаточно высок: 91 % из числа работающих имеют среднее или высшее образование. Что касается клубных работников, то специалисты с образованием составляют здесь 81,1%.
При этом многие работники имеют не только высокий образовательный ценз, но и являются носителями передового, новаторского опыта организации клубного дела, который они приобрели еще в доперестроечный период. Не только в области, но и в Украине известны своими творческими инициативами работники Бирковского и Разумовского (Александровского), Михайловского (Александрийского), Туриянского (Новомиргородского), Петрокорбовского (Нонгородковского), Камышеватского (Новоукраинского) СДК, которые создали при клубах своеобразные фольклорно- этнографические центры, где проводилась насыщенная интересная работа по организации досуга любителей народного искусства. Александровский РДК и его сотрудники являются опорно-экспериментальным учреждением культуры по работе с молодежью, и сегодня здесь функционирует молодежное объединение «Радуга», клуб эрудитов, молодежный театр. 
Клубные работники Ольшанского, Новгородковского, Онуфриевского, Голованевского районов накопили интересный опыт работы с ветеранами войны и труда. На базе районных домов культуры под руководством клубных работников действуют творческие художественные коллективы, которые проводят ставшие традиционными праздники искусств.
Полагаем, нет необходимости далее перечислять творческие инициативы и находки работников учреждений культуры, дабы подчеркнуть их профессионализм. Важно обратить внимание на другое. Сегодня, в условиях переходного периода и кризисной экономической ситуации этот кадровый потенциал культуры оказался недостаточно приспособленным к новым демократическим тенденциям общественного развития. В отличие от предыдущей общественной системы, при которой каждый шаг работника культуры строго регламентировался и имел идеологическую направленность, культура независимой Украины исключена из сферы идеологии. Основы законодательства, определяя принцип культурной политики, утверждают приоритет национальных и общечеловеческих ценностей над классовыми и политическими интересами, а также подчеркивают недопустимость вмешательства в сферу творчества политических партий. Регламентация содержания, форм и методов культурной работы, при ее идеологической направленности, а также ограниченные рамки для проявления любой инициативы оказали отрицательное воздействие на личностно-кадровый потенциал работников учреждений культуры. Годами выработанная система стереотипов может быть разрушена только при помощи усиления профессиональной мобильности кадрового потенциала, которая предполагает изменение направления деятельности, переквалификацию и повышение квалификации работников культуры. Сегодня, в условиях противоречивой социокультурной ситуации в Украине, работнику учреждения культуры необходима информация о новых научных направления, технологиях, методах организации клубной работы. Специалистам в области клубной работы важно овладеть навыками анализа рынка с тем, чтобы использовать новые методы и формы удовлетворения спроса потребителей.

Итак, краткий анализ кадрового потенциала учреждений культуры позволяет выделить в нем как сильные, так и слабые стороны. К числу сильных сторон относятся: достаточный образовательный ценз, наличие позитивного опыта работы с социальным окружением. Сформированность этого опыта в рамках ушедших в прошлое общественных отношений не умаляет его достоинства. Вместе с тем ограничения в области специально организованной переподготовки работников сферы культуры отрицательно сказываются на их профессиональной мобильности. Среди персонала РДК фактически отсутствуют специалисты в области маркетинга, паблик рилейшнз, менеджемта, то есть тех направлений без которых невозможна эффективная оценка социально- культурной активности разных групп населения и учета ее в профессиональной деятельности.

Международный опыт свидетельствует о том, что в условиях рыночной экономики без специалистов в указанных выше сферах деятельности учреждения культуры не могут функционировать.
Вторым структурным элементом потенциала культуры является его материально-техническая база, которая включает в себя систему средств труда: здания, строения, машины, оборудование, музыкальные инструменты, киноаппаратура, реквизит и другие материально-технические ресурсы, необходимые работникам культуры для обеспечения эффективного и бесперебойного функционирования учреждений сферы культуры.
Приведем количественные данные о сети учреждений культуры клубного типа по Кировоградской области:
1. Сеть на 1.01.97 —615
2. Сеть на 1.01.98 — 559
З. Уменьшение государственной сети клубных учреждений — 56
4. Ликвидировано клубных учреждений — 16
5. Передано на содержание КСП — 40
6. Передано на содержание других ведомств — 1
7. Созданы полифункциональные учреждения, клубы-библиотеки — 14
8. Центр культуры и досуга — З
Состояние помещений учреждений культуры клубного типа:
1. Всего клубных учреждений — 559
2. Количество специально построенных — 439
З. Количество приспособленных — 117
4. Требуют капитального ремонта — 248+
5. Аварийные 9

В районных центрах и малых городах дома культуры специально построены для клубной работы и имеют достаточное количество приспособленных помещений для кружковой работы, занятий, проводимых руководителями художественной самодеятельностью, для проведения массовых мероприятий. Хуже обстоят дела с материально-техническими ресурсами, необходимыми работникам культуры для обеспечения эффективного и бесперебойного функционирования клубных учреждений. Аудио- и видеоаппаратура оставляют желать лучшего. Только в двух районных ДК имеется компьютерная техника, необходимая для полноценного функционирования информационного компонента потенциала культуры.
Информационный потенциал включает в себя специфические ресурсы и накопленные богатства культуры:
знания, методы, информация о них, культурные ценности, объекты материальной и духовной культуры, имеющие художественное, историческое, этнографическое и научное значение для формирования национального самосознания украинского народа, его общего и специального развития. Культурные ценности, имеющие исключительное значение для формирования национального самосознания украинского народа, определяются как объекты культурного достояния и заносятся в Государственный реестр национального культурного достояния.
В районных домах культуры имеются библиотеки, общественные музеи, архивные фонды. Состав этой части информационного потенциала минимален, что само по себе является объективным фактором, затрудняющим отдельным социальным группам граждан доступ к культурным ценностям.
Не намного лучше обстоят дела с таким важным элементом ценностей, как народная культура. Возрождение центров традиционного народного творчества, художественных промыслов, ремесел, создание при клубах музеев народного творчества и быта, школы народного искусства, фольклорно этнографические ансамбли по причине их слабой финансовой поддержки не оказывают должного воздействия на формирование национального самосознания, воспитание уважения к культуре, языку, традициям украинского народа и национальных меньшинств.
Низкий потенциал информационной составной культуры оказывает непосредственное воздействие и на общественную активность граждан, которые слабо реализуют свои права на образование творческих союзов, национальных товариществ, фондов ассоциации и других общественных организаций в сфере культуры.
Информационная составляющая потенциала культуры находит свое воплощение в различных оценочных материалах содержательно-отчетного илй проблемно-ориентированного направления. Известно, что важным средством эффективности применения доступной информационной базы является использование электронно-вычислительной техники, необходимой учреждениям культуры для получения, переработки, сохранения и выдачи информации. Однако, общеизвестно, что это условие в сфере культуры на местном уровне не реализуется.
Между тем, районным домам культуры для их полноценного развития необходимы систематизированные данные о результатах собственной деятельности, а также учреждений культуры, расположенных как в Украине, так и за рубежом. Информация, отражающая реальную картину об уровне развития культуры местного населения (в частности, статистические данные об услугах, получаемых ими в домах культуры, музеях, библиотеках, посредством телевидения и радиовещания ) поможет охарактеризовать существующий социально-культурный процесс и присущие ему проблемы, обеспечить возможность сравнительного анализа социокультурных ситуаций и определения совокупного социального эффекта развития культуры. Все это позволит изучить конъюнктуру рынка услуг, которые могут предоставляться домами культуры, а следовательно будет способствовать поиску новых решений проблем удовлетворения социальных и культурно-досуговых запросов.    Данные об отечественных и зарубежных учреждениях культуры можно получить из информационного простора — системы «Интернет» - к сети которого районные дома культуры фактически не имеют доступа. Таким образом, для информационного обеспечения деятельности учреждений культуры им необходимо прежде всего иметь налаженную информационную службу, оснащенную компьютерной техникой.
Организационная составляющая потенциала культуры выполняет те же функции, что и общественная комбинация производственных процессов в системе продуктивных сил общества. И тем не менее функционирование РДК имеет свою специфику по сравнению с другими учреждениями культуры и в зависимости от особенностей территориальной единицы, на которой он расположен.
Сущность организационной составляющей потенциала учреждений культуры состоит в том, что она, с одной стороны, должна объединить все прежде рассмотренные элементы (кадровый, материально-технический, информационный), а с другой — создать организационные условия для связи со смежными учреждениями культуры и внешней средой, в том числе с общественными организациями своего региона и другими потребителями благ и услуг РДК.

Итак, анализ структурного потенциала учреждений культуры под углом зрения его взаимодействия с социальным окружением позволяет определить взаимную выгоду субъектов партнерских отношений.

* - Данный материал представляет собой Раздел ІІ концептуальной работы “Ресурсный центр как катализатор процесса межсекторного партнерства” (Азарова Т.В., Абрамов Л.К., - ЦПТИ, Кировоград, 1999. - 52 с.).

Кілька останніх років позначилися певною активізацією громадських організацій в аспекті вирішення ними соціальних проблем. Все ще спостерігається певне збільшення кількості НДО, але поряд з цим усе частіше мають місце реальні приклади, що ілюструють спроможність таких організацій насправді покращувати умови життя громадян. Не останню роль у збільшенні кількості НДО, а також якості їх роботи, відігравали і продовжують відігравати ресурсні центри (РЦ) для НДО. Ми, як працівники одного з таких центрів, з упевненістю можемо стверджувати, що регіональні НДО усвідомили потребу в застосуванні кваліфікованих підходів до вирішення соціальних проблем, а також необхідність постійного підвищення кваліфікації їх персоналу (що, як кажуть, не може не радувати, оскільки від цього, в кінці кінців, виграють усі, незалежно від соціально-економічного статусу).
Ресурсні центри стали організаціями, які не тільки акумулюють та розповсюджують інформацію, але й ефективно розподіляють, адаптують, систематизують та узагальнюють інформаційні потоки відповідно до особливостей тієї чи іншої цільової аудиторії. Деякі ресурсні центри, котрі на протязі певного часу довели свою конкурентоспроможність та важливість для розвитку гармонічного суспільства, окрім стандартного набору сервісних послуг розпочали опановувати нові види діяльності під впливом реалій, що змінюються: розвиток між секторної взаємодії, розробка та впровадження ефективних технологій вирішення соціальних проблем, створення інформаційних площадок для спілкування НДО і т.д. Це означає, що у РЦ виникла необхідність структурного та функціонального розширення. Ця необхідність диктує два можливих виходи: перший заключається в залученні нового персоналу (який необхідним чином треба буде перш за все навчити), а другий – у передачі певної частини своїх функцій іншим НДО чи закладам.
Другий підхід був характерний саме для Центру підтримки творчих ініціатив (ЦПТІ), який виконує функції ресурсного центру для НДО Кіровоградської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. Ще на початку діяльності у якості ресурсного центру (1999 рік) стало зрозуміло, що ефективно сприяти процесу вирішення соціальних проблем неможливо ізольовано від інших секторів держави. Для цього було налагоджено взаємовигідне партнерство між НДО та державними закладами культури (клубами та бібліотеками). Було розроблено та запроваджено на рівні Міністерства культури і мистецтв України Національну програму „Розвиток соціальної взаємодії НДО та державних закладів культури”. В рамках цієї програми безпосередньо ЦПТИ розпочав активно співпрацювати з Обласною юнацькою бібліотекою імені Бойченка та громадською організацією ТІМО „Відкриті двері”, котра працює на базі бібліотеки.
Сутністю такої співпраці стало інформування широких кіл громадськості про можливості та шляхи вирішення соціальних проблем на місцевому рівні. ЦПТІ за час свого існування розвинувся до такого рівня, коли з класичного РЦ він перетворився на соціальну лабораторію, котра організовує взаємодію експертів у напрямку вивчення, апробації, технологізації та впровадження ефективних механізмів вирішення соціальних проблем. Виникненню соціальної лабораторії передували вивчення та апробація технологій соціальної взаємодії різних соціальних інститутів суспільства, ефективних механізмів інформаційного обміну, розробка стратегії розвитку національної системи інформаційно-методичного забезпечення процесу розвитку територіальних громад та регіонів. При цьому, функцію інформування громадськості про грантові конкурси, програми міжнародних і вітчизняних благодійних фондів, проведення різноманітних заходів для активістів НДО, поштової розсилки для НДО області та ін. ЦПТИ передав ОЮБ імені Бойченка та ТІМО „Відкриті двері”.
З початку 2004 року ця організація регулярно проводить інформаційні сесії, на яких розповідається про можливості залучення додаткового фінансування, актуальні соціальні проблеми, обговорюються ефективні шляхи їх вирішення і так далі. Крім того, такі регулярні зустрічі сприяють певній інтеграції місцевих активістів НДО. На ці інформаційні сесії запрошуються також і фахівці різноманітних державних і комерційних структур, котрі викладають свій погляд на актуальні проблеми суспільства. Крім інформаційних сесій ТІМО „Відкриті двері” завжди відкрите для громадських організацій. В інформаційно-консультативному пункті, що був обладнаний в одному з приміщень бібліотеки, постійно діє виставка навчально-методичної літератури, котра сприяє підвищенню професіоналізму НДО. Тут також можна отримати кваліфіковану консультацію по загальним питанням діяльності громадських організацій. Також, ТІМО „Відкриті двері” періодично розсилає поштою матеріали для НДО. Такі розсилки, в основному, спрямовані на районні інформаційно-консультативні пункти (ІКП), котрі знаходяться у 20 районних центрах Кіровоградської області. Таким чином, відбувається постійне інформування громадських лідерів з проблем, актуальних для діяльності НДО.
Завдяки такій взаємодії (між ЦПТИ, ОЮБ імені Бойченка та ТІМО „Відкриті двері”) вдалося ефективно реструктуризувати інформаційні потоки – це по перше, а по-друге – це дозволило ЦПТИ цілком зосередитися на функціях саме соціальної лабораторії. Оскільки такі функції, як показує досвід, Арно чи пізно в суспільстві повинен хтось виконувати, то ЦПТИ, як організація, що найбільше відповідає вимогам такого рівня, природним чином взяла їх АН себе. 
Можна вже зараз сміливо стверджувати, що така соціальна співпраця не тільки є взаємовигідною, але й приносить реальні плоди. Пор це ми довідаємося з нижченаведеного інтерв’ю з Ольгою Вікторівною Прядко, спеціалістом обласної юнацької бібліотеки ім. Бойченка та керівником громадської організації ТІМО „Відкриті двері”, що працює при бібліотеці. Інтерв’ю присвячується основним проблемам роботи бібліотеки та перспективним напрямкам її розвитку, якими вже зараз стали Інтернет та співпраця з громадським організаціями.
Насамперед, хотілося б запитати про ваших безпосередніх клієнтів – тобто про молодь. Яку література найчастіше запитує молодь? Що вона сьогодні читає?
Мотиви читання молоді – різноманітні. Передусім, вони пов’язані з процесами соціалізації: становленням світогляду, потребами освіти та самоосвіти, професійного удосконалення. Домінуючий мотив звернення молоді до нашої бібліотеки — потреба в лiтературi за вимогами навчальних програм — 60%. Вiдповiдно зростає попит на навчальну літературу, довідкову з різних галузей знань: iсторії України, літературознавства, права, економіки, творів українських письменників, якi вивчаються за шкільними програмами.
Вільне читання молоді задовольняє комерційний фонд у вiддiлi абонементу, де представлена: фантастика, детективи, пригоди, любовні романи, тобто література, яка може вiдволiкати від буденних проблем.
Із запровадженням нових навчальних програм зріс інтерес молодого покоління до української літератури. Якщо у 1990 р. українські твори читали 11 %, то в 2000 р. — 24% молоді. Це твори Лiни Костенко, Павла Загребельного, Раїси Іванченко, Валерія Шевчука, Юрія Андруховича, iсторичнi романи Юрія Мушкетика, Романа Іваничука, Семена Скляренка.
Можливо, це ще й результат роботи бiблiотеки в напрямку популяризації літератури. Крім того, вiтчязняних авторів частіше почали друкувати, та й люди нарешті усвідомили, що українська мова — наша рідна.
Чи повністю бібліотека задовольняє своїх читачів?
На жаль, незадовільний попит сьогодні є в фонді бібліотеки. Якщо говорити про навчальну літературу, то її видають українські видавництва, але за браком коштів бібліотеки не спроможні їх придбати в достатній кількості.
Що стосується творів української літератури, то наші видавництва відстають від попиту. Тому бібліотеки знову i знову подають пропозиції на перевидання в „Українській бiблiотечнiй серії” творів класиків української літератури, що раніше не вивчались за навчальними програмами: твори Миколи Вороного, Валеріана Підмогильного, Євгена Маланюка, Олени Телiги, Володимира Симоненка та iн.
Бібліотекам конче потрібні україномовні довідкові та енциклопедичні видання з географії світу, економіки, техніки, видань з історії світового мистецтва та України, твори раніше заборонених письменників, репресованих. Національна книга повинна бути недорогою, i про це повинна подбати держава.
Але, якщо даної теми, або конкретного твору немає в бiблiотеці, або недостатня кількість, то бiблiотекарi використовують електронні носії інформації тобто Інтернет.
Наша бібліотека приймала участь у конкурсі проектів ,,Інтернет для читачів публічних бібліотек”, захистила цей проект, отримала грант i читачі бібліотеки мають змогу безкоштовно користуватися послугами Інтернету. І сьогодні вiдвiдувачi, крім того, що користуються в бiблiотецi книгами, періодикою, вiдео- та аудіокасетами, звертаються до послуг так званої віртуальної бібліотеки”, яка вже стала реальністю. Тобто наш читач має змогу через Інтернет ознайомитись з фондами головних Київських бібліотек.
А для впровадження нових електронних технологій наша бібліотека мас всі умови, а саме: сьогодні бібліотека налічує 19 комп’ютерних станцій i, що головне, освічених працівників.
Зараз для бібліотек існує чимало програм допомоги, які адмініструються різними вітчизняними та міжнародними доброчинними фундаціями. Чи залучає бібліотека такий вид допомоги, адже всі ми знаємо, що вже досить довго бібліотечна система вимушена працювати в умовах браку фінансів?
Бібліотека на сьогодні залишається одним з найважливіших джерел інформації, вікном у світ знань. Свою частку в цю справу вносить Українсько-американський благодійний фонд „Сейбр-світло” (м. Львів) при підтримці Посольства США в Україні.
Виповнилося 12 років як фонд розпочав свою роботу. За цей час його заходами доставлено зі США i розповсюджено по всій країні серед бібліотек, ВНЗ, шкіл тощо біля 800 тис. книг i журналів. І книги ці працюють, джерело збагачує кожного, хто прагне до цього. Адже з найважливіших галузей знань тут зібрано не по одній, а десятки назв актуальної літератури.
Обласна бібліотека для юнацтва iм. О.М. Бойченка вже багато років підтримує тісний зв’язок з колективом фонду, який набув собі доброї слави на всю Україну. Полиці нашої бібліотеки не один раз поповнювалися книжковим багатством з найуспішніших наукових шкіл світу.
І цього разу для користувачів нашої бібліотеки поштою надійшли 202 примірники книг, 16 компакт-дисків, 14 аудіокасет від американських видавництв при допомозі скромного колективу львів’ян та за рекомендацією відділу зв’язків з громадськістю Посольства США в Україні.
Шанувальники знайдуть в цій великій колекції видань чимало потрібного для себе, енциклопедії про тваринний i рослинний світ в 6-ти томах “Люди i місця”, художні твори Д. Джойса, Д. Конрада та багато іншого.
Продовжуючи тему громадських та благодійних організацій, чи надає бібліотека послуги саме представникам НДО? Якщо так, то що саме цікавить молодих громадських лідерів?
Представники громадських організацій запитують перш за все видання, які їм потрібні для розвитку їх організацій. Найчастіше їх цікавлять закони, постанови, роз’яснення до тих чи інших законів та підзаконних актів, навчальні та довідкові видання з різних аспектів діяльності організацій. В цьому їм допомагає громадська організація ТІМО „Відкриті двері”, котра з початку 2004 року виконує функції інформаційно-консультаційного пункту (ІКП) для громадських організацій області.
В ІКП нашої організації можна отримати консультацію з різних аспектів діяльності громадських організацій, попрацювати з посібником, довідниками, інформаційними бюлетенями, відвідати інформаційні сесії, на яких розповідають про нові можливості отримання грантів та відвідання навчальних курсів, тренінгів, семінарів. Крім того, такі інформаційні сесії стали чудовою можливістю зустрітися з лідерами громадських організацій міста і обговорити актуальні проблеми.
Тут їм стає у нагоді книжковий фонд громадської організації ТІМО „Відкриті двері”, веб-сайти громадських організацій-партнерів „Віртуальний ресурсний центр” www.ngo.org.ua, „Третій сектор + четверта влада” www.presscat.org.ua. На ці веб-ресурси можна потрапити і через сайт бібліотеки www.lib.kr.ua.
Зараз Інтернет стає дедалі популярним. Чи збирається бібліотека використовувати його можливості для підвищення якості обслуговування споживачів?
Для сучасної бібліотеки дуже важливо знайти оптимальний варіант у використанні паперових, тобто традиційних, носіїв i електронних ресурсів.
По-перше, вирішуються головні бібліотечні проблеми:
- недостатня кількість екземплярів видань;
- недостатні площі для зберігання фондів;
- збереження книжкових фондів;
- використання копій на електронних носіях попереджує зношеність цінних документів;
- повніше задовольняються iнформацiйнi запити користувачів бібліотеки;
- суттєво підвищується оперативність, з якою користувач отримує необхідні документи;
- для деяких читачів електронна форма — це єдина можливість отримати потрібний документ.
По-друге:
- формується новий імідж бібліотеки, яка надає інформацію на нетрадиційних носіях, тобто зростає значимість бібліотечної роботи;
- підвищується рівень інформаційної культури, комп’ютерної культури як читачів, так i працівників бібліотеки.
Хочеться зазначити, що Інтернет викликає у наших читачів неабияке зацікавлення. Ми маємо надію, що навіть після того, як завершиться проект „Інтернет для публічних бібліотек - 2”, в рамках якого працює зараз центр доступу, ми зможемо об’єднати зусилля місцевих спонсорів, аби центр продовжував працювати.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.