Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Розвиток громад

Editor's Choice

Щорічно в Україні статус дітей з інвалідністю отримують 22 дитини на 10 000 осіб. В цілому за останні 10 років рівень дитячої інвалідності зріс на третину. Ми проаналізували дані по нашому Олександрійському району Кіровоградської області і визначили, що у нас в громадах багато діток з інвалідністю.

В основі соціального захисту дітей з інвалідністю лежить соціальне забезпечення, надання соціальних послуг задля створення відповідних умов та рівних можливостей для реалізації життєвих потреб, здібностей, творчого потенціалу. Однією з цих послуг є соціальне обслуговування у спеціалізованих реабілітаційних центрах, санаторіях, спеціалізовано обладнаних сенсорних кімнатах.

Editor's Choice

66096191_2372465303073679_7599845012800536576_oЯ голова молодіжної організації «Молодіжний табір «Патріот», яка розпочала реалізовувати цікаві проекти ще з літа 2016 року. Одним із гучних проектів, які реалізувала і продовжує реалізовувати наша громадська організація з 2017 року є проект «Агрокемп «Патріот» для профорієнтації молоді Кіровоградщини.

Цей проект входить до каталогу кращих практик молодіжної роботи України 2017 року, як унікальна практика, яка займається профорієнтацією саме в сільському господарстві. Ми даємо можливість учням 8-10 класів, які навчаються в школах Кіровоградської області, протягом семи днів стати учасниками нашого табору. Табір діяв у селі Шарівка та у 2019 році у селі Головківка Олександрійського району Кіровоградської області. Загальна кількість учасників 30 учнів, які об’єднуються у три групи.

Editor's Choice

Смизька громада має свій потенціал: підприємства, центри громадської активності, освітні та культурні заклади. Але найголовніше – це люди та їхні можливості, як організовані групи мешканців, так й окремі особи, які мають знання, навички і таланти. Смизька об’єднана територіальна громада утворилася в 2016 році з трьох сільських рад: Березької, Шепатинської та Смизької. До громадської діяльності я долучилася не так давно, півроку як такого. Після декретної відпустки вийшла на роботу директором культури с. Берег у листопаді 2016 року. Помаленьку почала включатися в громадське життя, на це також вплинуло те, що будинок культури, де я працюю, в аварійному стані. Наприклад, я не маю можливості проводити заходи у будинку культури в зимовий період.

Editor's Choice

Народившись в жіночому тілі ми, жінки, автоматично отримуємо стартовий пакет суспільних ролей: дочка – дружина – мати – господиня. На якомусь етапі життя ми ще й опановуємо професію і намагаємося робити кар’єру. І всі ці ролі потрібно з успіхом виконувати кожного дня. А чи маємо ми час аби займатися своїм розвитком - пізнавати себе, усвідомити свою жіночу природу, розвивати жіночі якості? Чи подолали стереотип, що бути хорошою матір'ю і гарною дружиною - єдине призначення жінки? Чи замислювались над тим, хто ми є насправді, чого ми хотіли б досягти, ким бути?

Editor's Choice

- Чому сьогодення вимагає залучення громадськості до суспільних процесів у їх громадах?

- На сьогодні, реформування місцевих влад потребує зміни не тільки обличь у владі і в форматі взаємовідносин між владою різного рівня, не тільки зміни самоврядування на органи виконавчої влади, як раніше. Сьогодні система реформування потребує і зміни взаємовідносин влада і громада. Тому що, якщо розглядати окремо владу і громаду, то досягти результативності розвитку громад, налагодження тригранного співробітництва «влада-громада-бізнес» - без цього неможливий розвиток. Громадськість повинна: а) активно долучатися до процесів правління громадою самою владою; б) самостійно брати участь у якійсь діяльності влади або у тих заходах, що пропонує влада; в) вміти контролювати владу. Тому що саме ці моменти формують новий рівень розвитку громад і, взагалі, розвитку управління в Україні. Знову ж таки, без трикутника «влада-громада-бізнес», без участі управління і контролю з боку громадськості щодо дій влади, - позитивних результатів досягти практично неможливо.

Сторінка 3 із 23