"Як знайти шляхи до розв'язання болючих соціальних проблем регіону?" — над цим питанням обов'язково рано чи пізно починає замислюватись кожен свідомий громадянин. Напевно, саме для знаходження відповіді на нього, активні особистості починають створювати громадські організації (НДО). В залежності від потужності такі НДО допомагають владі розв'язувати соціальні проблеми різної складності. Але, на жаль, суспільство має дуже багато проблем, які не в змозі розв'язати ані громадська організація, ані органи влади окремо. Отже, існує необхідність об'єднатися та діяти разом - необхідність в утворенні так званих кластерів (створення неформального, але продуктивного об'єднання суспільних, державних і комерційних установ для розвитку регіону). В такому випадку кожна організація (чи відділ) має виконати певний обсяг роботи задля досягнення спільної мети.
Але для злагодженої роботи таких об'єднань необхідно мати організацію - координатора, завданням якої є створення діалогу між різними установами, що задіяні в проекті та забезпечення їхньої взаємодій.
Питанням створення кластерів, та , зокрема організації роботи координуючих центрів, що об'єднують навколо себе різні сили, і був присвячений тренінг "Соціальні технології", проведений нещодавно у м. Кіровограді Інститутом соціокультурного менеджменту та Центром підтримки творчих ініціатив за підтримки Фонду Євразія на кошти УВАГО.
На думку організаторів тренінгу координуючими центрами, можуть стати регіональні заклади культури. Цим і було зумовлено вибір учасників заходу. Ними стали представники районних будинків культури і бібліотек з Миколаєва, Кіровограда, Олександрії, Світловодська та Новгородки. Протягом дводенного тренінгу його учасники намагалися знайти відповіді на такі запитання: як активізувати місцеву спільноту на реалізаціюпрограм, що допоможуть розв'язати болючі проблеми регіону; які якості повинна мати організація-координатор; кого з органів влади, місцевого самоврядування, бізнесових структур та засобів масової інформації можна залучати до партнерства у вирішенні тієї чи іншої регіональної проблеми; якого результату прагне досягти організація та, головне, які перспективи має розвиток громад в Україні?
Наприкінці заходу учасники ознайомилися з програмою, що вже діє в Одесі і направлена на розв'язання проблеми людей без постійного місця проживання. Слід зазначити, що в основу програми покладено комплексний підхід. Тобто, окрім реабілітації та підтримки людей, що вже опинилися в кризовій ситуації, проводиться серйозна профілактична робота щодо запобігання появі цієї проблеми. Адже, не є таємницею, що краще попередити проблему, аніж потім боротися з її наслідками.
Сподіваємося, що отримані знання допоможуть активістам реалізувати свої задуми, а українцям, завдяки діяльності подібних програм відчути значне послаблення соціальної напруги в суспільстві.
* - НДО-Інформ №2 (31), 2005
Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.
Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.
