Громада та влада

Про досвід просування цільових програм наша редакція поспілкувалася з керівницею громадської організації «Флора» (м. Кропивницький).
Ухвалення цільової програми – це важливий елемент в кампанії адвокасі для просування інтересів громади. Наша громадська організація «Флора» зараз працює над програмою захисту населення від іонізуючого випромінювання і впливу радону на людей та на навколишнє середовище. Також, лобіюємо програму прийняття «Питна вода Кіровоградщини». Таких програм у нас ще немає поки.
І дуже важливо, в першу чергу, щоб люди самі розуміли, навіщо і чому потрібна така програма. Тому що вона – це інструмент для фінансування тієї діяльності або рішення багатьох екологічних проблем, які існують на території громади або регіону.
Є успішний приклад в Кіровоградській області – Северинівська ОТГ, які працюють чітко за цільовими програмами. І від цієї діяльності їхнє життя йде зовсім в іншому напрямку. Громадські активісти можуть проконтролювати наступне: які заходи заплановані, скільки грошей виділено і скільки витрачено. Цей приклад показує, що активістам не потрібно стояти в стороні, а навчитися контролювати владу, а контроль цей можна здійснювати через інформаційне запити, через участь в адвокасі-кампаніях, через роботу з депутатами.
– Щодо труднощів, які виникають?
Наша організація лобіює прийняття програми на регіональному рівні, а у нас дуже часто відбувається зміна влади. За два роки змінилося 6 губернаторів, що, в свою чергу, гальмує цей процес. Дуже засмучує той факт, що в нашій країні немає наступності. Виходить так, що політичне спрямування не змінюється, всі підтримують, але з приходом нового керівника сповільнюється процес.
Він розуміє проблему, але поки зрозуміє, що вона є першочерговою, проходить багато часу. Також, люди на місцях не хочуть, найчастіше, бути активними і брати безпосередню участь. Позиціонують себе так, що навіщо їм потрібна в ОТГ ця програма по воді, наприклад. Навіть, були випадки, що органи влади відмовлялися, тому що це додаткова робота і проблема, котру потрібно вирішувати. І на це потрібно закласти необхідну суму грошей.
– Щоб порадили активістам, які хочуть займатися в цьому напрямку?
Найголовніше – бути активними. Якщо ви вирішили зайнятися лобіюванням бюджетних програм, то для початку продивіться сайти громади, де проживаєте. Починати треба з самого маленького. Вибираєте тематику (екологія, молодь або інше), дивіться, що є на сайті, яка програма: скільки грошей заплановано, і витрачено. А взагалі, звичайно ж, в першу чергу потрібно вчитися. Проходити вебінари, заходи. Це дуже важливо знати, що дивитися, де. І тоді можна питати з влади про виконання і вимагати це виконання. Для початку потрібно вивчити інформацію.

Матеріал взятий із інформаційного бюлетеню “НДО_Інформ” №1(60), 2021. Більш детальніше за посиланням

Процес децентралізації надав право на отримання значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Процес ще продовжується, і, напевно, 2023 рік стане завершальним. Кіровоградщина сформувала 49 територіальних громад: хтось раніше об’єднавши розпочав самостійний розвиток, але в жовтні 2020 року був остаточний поділ всіх районів на територіальні громади (ТГ). Громади почали усвідомлювати, що вони будуть володіти всім – землями, школами, садками, будинками культури, медичними закладами тощо. Це звісно, добре. Але це потрібно утримувати, і робити це вже за рахунок місцевого бюджету.  Результати роботи в першій половині 2021 року, і, відповідний досвід показує (не) спроможність громад управляти бюджетом. Громади, які утворилися раніше жовтня 2021 року, мали б краще розумітися на бюджетному процесі, і навчитися створювати додану вартість за рахунок наявних ресурсів в громадах, а не лише піддавати критиці обсяги фінансування з державного бюджету (субвенції, субсидії). Ті ж громади, які ведуть перший рік бюджетування своїх громад стикнулися з проблемами передачі майна (лікарні, садки, будинки культури). За кожним об’єктом стоять люди, а відповідно, заробітна плата, податки, соцвиплати. Кожен керівник громади розуміє, що відповідати він має перед працівником та громадою, яка його обрала.

Серед проблемних аспектів організації бюджетного процесу в громадах слід виділити недостатню обізнаність громадян у процесах бюджетоутворення, невпевненість у здатності вплинути на ці процеси, нерозуміння механізмів діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС) щодо ухвалення рішень, що стосуються бюджету. Найбільш прийнятними для нас шляхами подолання цих проблем є інформування громади про структуру місцевих бюджетів, ініціювання громадських обговорень щодо бюджету, формування у громадян навичок моніторингу та аналізу бюджетної інформації, яка має бути у вільному доступі на сайтах місцевих рад.

Наше держава робить все можливе у правовому полі для забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок. Тому давайте говорити про те, що бюджетний процес і його формування має включати гендерно орієнтоване бюджетування (ГОБ). Це наразі вимога часу, цілей сталого розвитку ООН, яких Україна має дотримуватись. Представникам громад необхідні не тільки знання щодо нових ефективних методів управління бюджетними коштами, які передбачають встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання, але й системна експертна/консультативна підтримка з питань планування, складання програм і бюджетів відповідно до потреб та інтересів кінцевих бенефіціарів – жінок і чоловіків у всій їхній різноманітності. Дуже важливо, щоб переваги ґендерно орієнтованого бюджетування були зрозумілими для керівництва громад і щоб ҐОБ був прийнятий як стратегічний напрямок належного врядування. В цьому процесі велику роль відіграє громадськість та жінки, які все більше почали заявляти про рівні права і відстоювати свої інтереси.

Слід звернути увагу на необхідність розроблення Стратегії розвитку громад із залученням фахівців з регіонального розвитку. Переглянувши деякі сайти ТГ Кіровоградської області я не знайшла результатів громадських обговорень, хоча громади створені вже давно. Робочі групи по розробці Стратегій формуються, але подекуди вони мають формальний характер. Маю можливість комунікувати з представниками ТГ і коли запитуєш у них про Стратегію, то чую відгуки про те, що навіщо вона, адже ми і так знаємо куди рухатися. В такому разі, як громади можуть залучати інвесторів, формувати бюджети розвитку (а не «проїдання») і бути в унісон з громадськістю? До того ж низка державних законів передбачає залучення громадськості до участі у бюджетних процесах на місцевому рівні, з можливістю впливати на розмір видатків з бюджету. Якщо ви на етапі обговорення будете відкритими і дієвими з громадськістю – це лише посилить довіру до органів влади. Громадськість повинна мати доступ про результати діяльності ОМС в публічному просторі.
В іншому випадку, населення громади буде отримувати «готовий продукт» до дій, який може «не вписуватися» у свідомість більшості мешканців. І це є проблема ТГ, на жаль, не лише Кіровоградщини.

Місцеве самоврядування – це рівень, максимально наближений до громадян, і ця близькість повинна, насамперед, підвищити участь громадськості в управлінні місцевими справами. Громадськість Кіровоградщини за останні 5-7 років стала більше свідомою і активною. Проте культурі ведення громадської діяльності також ще потрібно навчатися.

На рахунок проблемних питань і чого бракує? Сьогодні я була присутня на нараді в Кіровоградській торгово-промисловій палаті з представниками ТГ області. Ми обговорювали різні питання, в тому числі щодо джерел формування бюджету громад. Всі знають, що бюджет формується із загального і спеціального фонду. Так, наповнення спеціального фонду можливе лише за проактивної позиції влади, бізнесу і громадськості. Тому що багато ініціатив на території громади можуть проводитися громадськістю, відповідно, залучаючи фінансування. І це важка праця. Для громадськості дуже важливо, щоб органи влади підтримували їх ініціативи, були відкритими до співпрацювати. Звісно, що одночасно всіх неможливо задовольнити в потребах, але потрібно прагнути до кращого. Слід звернути увагу на ще один дієвий інструмент довіри до органів влади – це громадський бюджет. Громади Кіровоградщини мають гарні приклади реалізації проєктів в рамках Громадського бюджету і така співпраця в інтересах громади спонукає до подальших кроків.

Тож, необхідною є трансформація свідомості суспільства від орієнтації на споживання суспільних благ до активної участі у житті громади. Адже участь громадян у політичному та суспільному житті є фундаментальною основою будь-якої демократичної системи. Час прагне зміцнити діалог та співробітництво між органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством у процесі прийняття рішень. Бажаю громадам Кіровоградщини успіхів та процвітання!

Матеріал взятий із інформаційного бюлетеню “НДО_Інформ” №1(60), 2021. Більш детальніше за посиланням

Підготовлено в рамках проєкту «Місцевий бюджет – спільна справа», діяльність якого відбувається у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ІСКМ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу

27 та 28 серпня 2021 року ІСКМ було проведено наступний етап проєкту «Місцевий бюджет – спільна справа». В рамках онлайн-курсу «Цільові програми та механізми по забезпеченню прозорості у бюджетному процесі» відбулись третій та четвертий вебінари, де група продовжили вивчати питання цільових програм та звітності по ним.

На третьому вебінарі  «Відкритість та прозорість влади як механізми покращення соціально-економічного розвитку регіону. Методика презентації програм» розглянули функції, що покликані виконувати прозорість і відкритість влади в демократичному суспільстві; основні цілі інформаційної стратегії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; перелік основних нормативних актів, що забезпечують прозорість та відкритість діяльність влади в Україні. Яким чином забезпечується доступ до інформації  (відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації»); у яких формах проводяться консультації з громадськістю. У становленні громадянського суспільства в Україні особливу роль відіграє місцеве самоврядування, яке одночасно є і механізмом формування такого суспільства, і його невід’ємною складовою частиною. У той же час велике значення у функціонуванні громадянського суспільства належить різноманітним недержавним організаціям (НДО). Вони створюють для громадян можливість брати безпосередню участь у розв’язанні проблем власного життя, у прийнятті відповідних рішень, у налагодженні партнерської співпраці між собою та з державними органами й міжнародними організаціями. Таким чином, у межах побудови громадянського суспільства проблема залучення громадськості до ухвалення і впровадження рішень є досить актуальною. Особливо важливо почути голос громадськості на рівні місцевого самоврядування, де ефективність та результативність процесу надання послуг громаді відчутна найбільшою мірою.

Для того, щоб відносини, в які вступають органи місцевої влади з громадою виявилися ефективними, їй необхідно оволодіти мистецтвом встановлення зв’язків з громадськістю або паблік-рілейшнз (PR). Паблік рілейшинз можна розглядати як одну із функцій управління цільовими програмами, що сприяє відкритості та прозорості влади у цьому питанні. Саме цьому питанню був присвячений четвертий вебінар «Зв’язок із громадськістю за допомогою ЗМІ».  Паблік-рілейшинз допомагає організувати громадську думку з метою найуспішнішої реалізації програми, підвищення її значущості для суспільства. Актуальність оволодіння мистецтвом встановлення зв’язків з громадськістю зумовлена тим, що сьогодні в Україні у більшості населення підірвана віра у порядність лідерів, які свої благородні лозунги і заклики реально не підкріплюють ефективною діяльністю. У цих умовах органам місцевого самоврядування важливо зберігати свій авторитет і заручатися підтримкою громади. Використання технології PR для результативності місцевих цільових програм передбачає тісний зв’язок влади із засобами масової інформації. Для того, щоб налагодити співпрацю із ЗМІ потрібно розуміти специфіку роботи і спосіб мислення журналістів.

Протягом заходів учасники та учасниці брали участь в обговоренні, інтерактивній роботі, опитуванні тощо. Проєкт продовжує реалізацію протягом вересня та жовтня. На групу чекають наступний етап в рамках онлайн-курсу. Бажаючим долучитися до вебінарів, звертайтесь на електронну адресу ІСКМ Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

*  – матеріал підготовлено в рамках проєкту «Місцевий бюджет – спільна справа», діяльність якого відбувається у рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ІСКМ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу

27 та 28 липня 2021 року відбулись перші два вебінари в рамках онлайн-курсу «Цільові програми та механізми по забезпеченню прозорості у бюджетному процесі» проєкту ІСКМ «Місцевий бюджет – спільна справа». Учасниками та учасницями заходів стали активісти з різних куточків Україні.