Тренінг на таку тему провели для учасників літнього табору "Наш шлях", активістів громадської організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ", юристи Благодійного фонду "Повернення до життя" (м. Знам'янка). Цей одноденний тренінг був однією із багатьох подій у рамках тижневого семінару для представників мережі. Від Кіровоградської області у тренінгу також взяла участь Аліна Ярославська - регіональний представник ЛЖВ у регіоні. За словами ж тренерів, які проводили заняття для лідерів ВІЛ-сервісних організацій зі всієї України, найбільш активними і зацікавленими у темі моніторингу прав людини, були представники Дніпропетровська, Кривого Рогу, Павлограда та Львова. Щодо останнього міста, то там у СНІД - центрі працює лише один лікар, чого, звичайно, недостатньо ні для повноцінної профілактики захворювання, ні для виявлення ВІЛ-позитивних осіб у Львові.
На тренінгу ж застосовувались інтерактивні методики роботи з аудиторією, розглядались приклади порушення прав людей та механізми звернення до міжнародних правозахисних інституцій. Що ж до проблем, які турбують українських фахівців із ВІЛ-сервісних НДО, то тут можна виділити підвищення ефективності лікування ВІЛ-позитивних пацієнтів, питання конфіденційності та створення пунктів обміну шприців.
Якщо ж говорити про майбутні програми, які планує реалізовувати БФ "Повернення до життя", то найближчим часом у рамках проекту Міжнародного Альянсу по ВІЛ & СНІД та Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ у державі буде створено декілька груп взаємодопомоги. У рамках цього проекту в Кіровограді теж планується створити таку групу самодопомоги спеціалістами фонду за підтримки регіонального представництва мережі ЛЖВ.
Олександра Шевченко
* - НДО-Інформ №7 (19) липень, 2003

Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.
Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.




