Пропонуємо поринути у приклад неформального навчання й активізації громади від Іванни Білик, випускниця проекту «Школа громадської участі-4», тренінгу для тренерів, членкині ГО “Ми діємо для розвитку громади”:
Які причини низької активності громади? Що потрібно зробити, щоб активізувати населення? Як можна вирішувати проблеми у своєму населеному пункті і які інструменти громадської участі допоможуть у цьому?
На усі ці питання шукали відповіді учасники тренінгу “Активізація населення щодо розвитку громади”, що був проведений 25 листопада 2019 р. у Ярмолинецькій центральній районній бібліотеці. Тренеркою виступила Іванна Білик.
13 активісток Ярмолинецького району Хмельницької області за допомогою мозкового штурму спільно визначили поняття “Громада” та “Розвиток громади”. Переглянули презентацію про те, які є форми активізації громади, і на практиці навіть розробили сценарії конкретних заходів: “Громада на майдані”, “З фліпчартом по селу” та “Свято вулиці”.
Наступним етапом тренінгу було виявлення проблем громади, визначення їх пріоритетності та пошук можливих шляхів їх вирішення. Виявили, що найбільш поширеними проблемами у більшості населених пунктів є погані дороги, відсутність освітлення вулиць та водопостачання, бездомні собаки, зарості та чагарники навколо занедбаних будівель, тощо.
Попрацювавши у групах, склали покрокові плани вирішення окремих проблем, які визначили найпріоритетними у своїх громадах: відсутність водопостачання, аварійне приміщення сільської бібліотеки та зарості і чагарники навколо нежитлових садиб. У результаті цієї вправи, учасники зійшлися на думці, що будь-які проблеми, що існують в громаді, можна вирішити, було б тільки бажання людей.
На останній сесії навчального тренінгу розглянули, які бувають форми громадської участі. Чотири такі форми, а саме: “Електронна петиція”, “Громадські слухання”, “Загальні збори громадян” та “Консультації з громадськістю” спробували застосувати до конкретних проблемних ситуацій.
Інструмент, завдяки якому стало можливим проведення тренінгу – збірка гайдів тренінгів “Неформальна освіта для розвитку громад”, що був виданий Інститутом соціокультурного менеджменту (ІСКМ).
Над розробкою гайдів працювали автори – команда тренерів проекту «Школа громадської участі-4»: Іванна Білик, Леонід Жовтило, Світлана Годун, Лілія Гарбузюк, Ольга Дябло, Анжела Зіненко, Любов Кан, Валентина Чугуєвець, Оксана Гур’янова, Олена Кочанова, Анжела Марку, Микола Толстік. Перед розробкою, автори попередньо підвищила тренерську компетентність пройшовши навчання на тренінгу для тренерів ІІ рівня – методика розробки власних гайдів.
В Україні сьогодні, у більшості випадків, зберігаються застарілі підходи до формування державної політики у сфері культури, коли держава прагне опікати культуру, уникаючи її самостійності. Національна культура виявилася неспроможною до конкуренції зі світовим культурним простором, а рішення державних органів подекуди не відповідають вимогам сучасності та потребам суспільства.
Успіх сучасного закладу культури залежить від своєчасних реакцій на зміни у суспільстві. Мабуть, не треба перелічувати той позитив, який несуть заклади культури людям. Це і центри громадського спілкування і формування громадської думки, і творчої самореалізації. Сьогодні заклади культури треба розглядати як центри активізації, мобілізації і інтеграції місцевих спільнот. Лише вони можуть донести громаді, що вона може вирішувати проблеми, які не можуть вирішити на сьогоднішній день влада, бізнес та інші представництва. Для того, щоб проінформувати і показати закладам культури Олександрійщини як це можна зробити, ми розпочали саме з себе і зареєстрували на базі районного будинку культури громадську організацію, яку назвали «Районний благодійний інформаційно-консультативний пункт».
«Тоді, коли я прийшов з армії, в 1969 році клубу не було. Ми зробили його з комори – великої пустої будівлі. Мене назначили директором цього так званого Баландинського клубу Кам
Я наведу приклади, які є в Рівненській області по співпраці громадських організацій із закладами культури, не тільки клубів, а й бібліотек. Перш за все, хотілося б згадати такий яскравий приклад одного з сіл Рівненської області, Димидівського району, де клуб завалився повністю у буквальному розумінні цього слова. До Малинської сільської ради входить 5 сіл, 1500 населення. На цій території для спільних зустрічей громадян є тільки школа і спортзал, який знаходиться в жахливому стані.
