Марія Калашнік, в недалекому минулому - редактор «НДО-Інформ», стала волонтером, учасником програми Європейської комісії.
Марія поділилася власним досвідом волонтерства в Європі, а також думками про можливості, які надає волонтерство молодим людям.
Ще до того як долучитися до угорського волонтерського проекту, навіть до того, як я пропрацювала 4 роки в українській громадській організації, я задавалася питанням - хто такі волонтери? Хто ці люди, які готові працювати безкоштовно, чому їм це потрібно?
Сьогодні я волонтер в Угорщині. Майже рік працюю у волонтерському проекті, і мабуть, вже можу поділитися своїм досвідом.
Звісно, волонтерські програми бувають різні, але я буду розповідати про програму, через яку потрапила в Угорщину, а саме - програму
Європейської комісії European Volunteering Service (Європейська волонтерська служба). Дана програма розрахована на молодь від 18 до 30 років. У програми є короткострокові волонтерські проекти від 2-х тижнів до декількох місяців, і довгострокові – до року.
Живу та працюю я в мальовничому селищі Холлокьо на півночі Угорщини. В цьому проекті працює 5 волонтерів: я, 3 дівчини (Латвії, Чехії та Польщі) і хлопець з Росії. Всі ми - практично однолітки, молоді люди, буквально недавно - студенти вищих учбових закладів. Робота наша полягає у розвитку місцевих громад через роботу із дітьми та молоддю. Регіон, в якому працюємо – найбідніший в Угорщині. Ми працюємо у школах та молодіжних центрах, в які діти приходять після школи. Навчаємо діток англійської, в ігрових формах пояснюємо основні принципи взаємодії в суспільстві, розкриваємо принципи та механізми дорослого життя, щоби дітям було легше адаптуватися та соціалізуватися. Основним бар’єром виявилося мовне питання, але буквально, через три місяці проблем у комунікації практично не було.
Кожен стає волонтером з різних причин. Комусь потрібен час для роздумів, комусь новий досвід, а для когось це остання можливість спробувати щось нове та цікаве перед «дорослим» життям. Волонтерство, це ще й якісна платформа для саморозвитку.
В кінці кожного проекту волонтер отримає сертифікат YothPass, що може стати у нагоді при працевлаштуванні, на жаль, мова йде поки про країни Європи та США. В Україні такий сертифікат не надає поки переваг.
Взагалі, у Європі волонтерство – це традиція , волонтертство – популярний рух, в ньому активно беруть участь і молоді люди, і пенсіонери. Волонтерство в європейській системі цінностей посідає одне з провідних місць.
В Україні тільки за останній рік відбулося народження і стрімке становлення волонтерського руху, який набув широкої популярності, має чітку специфіку – підтримка українських військових, поранених, родин військових, пошук загиблих. І в цьому русі, що характерно, задіяні практично всі громадяни України. Від вихованця дитячого садочка, який малює військовим малюнки – до пенсіонерів, які плетуть бійцям шкарпетки, відвідують їх у госпіталях. Волонтери, громадські активісти Європи з великою повагою ставляться до громадської роботи українців. На мою думку, це унікальний випадок в історії волонтерства.
Звісно, європейські й американські історії волонтерства мали менш трагічні забарвлення, але не менш гостру соціальну спрямованість.
Для молодих читачів журналу хочу зробити особливий акцент ще на одній додатковій можливості, що її відкриває волонтерство. Так би мовити, «бонус». Волонтерство – це чудова можливість відкрити для себе світ, зокрема, Європу. Так, якщо ви розпочинаєте роботу в проекті, в одній з країн Європейського союзу, то маєте нагоду вільно пересуватися всіма країнами, що входять до його складу. Я особисто скористалася такою можливістю під час своєї відпустки і відвідала Італію, побувала у Мілані та Венеції.. Для мене завжди було важливим відчути національний колорит, місцеве життя, перейнятися країною, в яку ти потрапляєш. Вивчити не туристичну, а справжню Угорщину я змогла саме завдяки волонтерському проекту. За рік я змогла відкрити для себе унікальні традиції, місцеві звичаї та, навіть, вивчити мову на початковому рівні, яка, до речі, є однією з найскладніших мов світу.
І хоча будь-який проект – це лише короткий проміжок часу, ви його відчуєте максимально повно, а коли проект завершиться - туга за домом вщухне і з’явиться туга за цим невеличким, прожитим «життям у житті».
Тож, якщо ти молодий, активний, і в тебе є час і хоча б невеличке бажання відкрити для себе світ, волонтерство – це унікальний шанс, який допоможе тобі це зробити!
* НДО-Інформ,-№1(51), 2015
Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) – є неполітичною, некомерційною, нерелігійною, недержавною громадською організацією, яка виникла в 2000 році, а в 2001 році була офіційно зареєстрована.
Свою місію ІСКМ вбачає у сприянні демократичній трансформації українського суспільства шляхом підтримки розвитку місцевих громад, незалежного інформаційного простору та інтеграційних процесів на локальному рівні.
Контактна інформація:
В Україні сьогодні, у більшості випадків, зберігаються застарілі підходи до формування державної політики у сфері культури, коли держава прагне опікати культуру, уникаючи її самостійності. Національна культура виявилася неспроможною до конкуренції зі світовим культурним простором, а рішення державних органів подекуди не відповідають вимогам сучасності та потребам суспільства.
Кожен громадянин нашої країни, молодий або багатий має право на захист. І це повинен бути акт допомоги з боку держави. Але, на жаль, держава не завжди забезпечує рівний доступ до правосуддя. Тому, з метою посилення можливостей та направлення свого досвіду на позитивні зміни, 2-3 березня 2011 року у м. Івано-Франківськ пройшла друга квартальна зустріч для членів коаліцій у сфері трудових відносин, захисту прав власності та охорони здоров’я проекту USAID «Доступ до правосуддя та правової обізнаності в Україні «Правова країна»*. Учасниками заходу були представники Міністерства юстиції України, суддівства, МБФ «Фундація юридичних клінік України», Асоціації правників України, міжнародних донорських організацій, правових організацій, які займаються представництвом інтересів громадян, юридичних клінік, юридичних фірм, наукової спільноти.
Новий випуск бюлетеню «НДО-Інформ» №1 (40), 2011 став особливим. В житті будь-якої людини, організації, країни бувають особливі події, які є певною віхою в розвитку. Саме такою подією для Інституту соціокультурного менеджменту стала Національна конференція «Реформування закладів культури» у рамках нашого проекту «Спільний шлях у майбутнє»*, яка відбулась 29-30 листопада 2010 року в м. Києві.
