На сьогоднішній день будинки культури перебувають у кризовому становищі. За результатами офіційної статистики кількість закладів культури клубного типу з 1990 по 2008 рік значно скоротилася, зникло 6300 будинків культури.

Ситуація ця спричинена тим, що часи змінилися, а будинки культури – ні.
Саме про ці зміни у діяльності будинків культури та закріплення їх у нормативно-правових актах і йшла мова на комунікативній зустрічі партнерів проекту «Спільний шлях у майбутнє»*, яка відбулася 23-24 лютого у м. Києві.
Реалізація проекту «Спільний шлях у майбутнє» підходить до кульмінації, а саме до адаптації нормативних актів, що регулюють діяльність будинків культури відповідно до потреб громадян. А людям, особливо на селі, просто необхідне те, місце, де вони можуть зібратися та самореалізуватися.
Результати проведеного дослідження та матеріали Національної конференції «Реформування закладів культури», яка відбулася 29-30 листопада 2010 року стануть основою для розробки відповідних рекомендацій для змін нормативно-правової бази у сфері культури. Ці зміни допоможуть будинкам культури перетворитися на центри активізації громадян та змінити життя громади на краще.
Слідкуйте за подальшими новинами на нашому сайті.
* проект «Спільний шлях у майбутнє» реалізується ІСКМ в рамках програми «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що виконується Pact. Inc., завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агенцію США з міжнародного розвитку (USAID). Думки, викладені в даному матеріалі є винятковою відповідальністю ІСКМ і можуть не співпадати з точкою зору USAID, уряду США та Pact. Inc.

В Україні сьогодні, у більшості випадків, зберігаються застарілі підходи до формування державної політики у сфері культури, коли держава прагне опікати культуру, уникаючи її самостійності. Національна культура виявилася неспроможною до конкуренції зі світовим культурним простором, а рішення державних органів подекуди не відповідають вимогам сучасності та потребам суспільства.
«Тоді, коли я прийшов з армії, в 1969 році клубу не було. Ми зробили його з комори – великої пустої будівлі. Мене назначили директором цього так званого Баландинського клубу Кам
Я наведу приклади, які є в Рівненській області по співпраці громадських організацій із закладами культури, не тільки клубів, а й бібліотек. Перш за все, хотілося б згадати такий яскравий приклад одного з сіл Рівненської області, Димидівського району, де клуб завалився повністю у буквальному розумінні цього слова. До Малинської сільської ради входить 5 сіл, 1500 населення. На цій території для спільних зустрічей громадян є тільки школа і спортзал, який знаходиться в жахливому стані.
Кожен громадянин нашої країни, молодий або багатий має право на захист. І це повинен бути акт допомоги з боку держави. Але, на жаль, держава не завжди забезпечує рівний доступ до правосуддя. Тому, з метою посилення можливостей та направлення свого досвіду на позитивні зміни, 2-3 березня 2011 року у м. Івано-Франківськ пройшла друга квартальна зустріч для членів коаліцій у сфері трудових відносин, захисту прав власності та охорони здоров’я проекту USAID «Доступ до правосуддя та правової обізнаності в Україні «Правова країна»*. Учасниками заходу були представники Міністерства юстиції України, суддівства, МБФ «Фундація юридичних клінік України», Асоціації правників України, міжнародних донорських організацій, правових організацій, які займаються представництвом інтересів громадян, юридичних клінік, юридичних фірм, наукової спільноти.



