
Конференцію «Реформа децентралізації: досвід, перспективи і значення для сталого розвитку територіальних громад» було проведено з 15 по 17 березня 2018 року в м.Кропивницький Інститутом соціокультурного менеджменту (ІСКМ) в рамках проекту «Інформаційна підтримка реформування місцевого самоврядування», що реалізувався за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проекту «Просування реформ в регіони», що виконується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у співпраці з «Європейською правдою».
За результатами заходу було підготовлено збірку матеріалів конференції Інституту соціокультурного менеджменту «Реформа децентралізації: досвід, перспективи і значення для сталого розвитку територіальних громад».
На конференції було розглянуто наступні питання:
- Децентралізація на Кіровоградщині: можливості та виклики;
- Роль закладів культури в умовах децентралізації;
- Як навчитись домовлятися, використовуючи відновний підхід;
- Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації;
- Методологія залучення громадських активістів до процесу планування розвитку ОТГ.
Матеріали конференції стануть у нагоді громадським активістам, працівникам закладів культури, посадовцям органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, а також усім небайдужим до процесу децентралізації, вирішення соціальних проблем та покращення життя територіальних громад.
Завантажити видання - Матеріали конференції Інституту соціокультурного менеджменту «Реформа децентралізації: досвід, перспективи і значення для сталого розвитку територіальних громад»

Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.
Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.




