Інші видання

Сьогодні ні для кого не секрет, що молодь в нашій країні вживає алкоголь дуже часто. Як свідчать чисельні національні опитування, діти у віці 10-12 років вже вживали алкогольні напої. Статистика невтішна, але, як відомо, річ досить вперта. Тож, якщо продовжувати просто спостерігати за розвитком подій, можна допустити втрату майбутнього покоління нашої країни.

Ми спробували показати дітям та нагадати їх батькам відомі, але забуті види відпочинку для всієї родини, які не тільки корисні для здоров’я, але й об’єднують родини. І для такого відпочинку не потрібні великі гроші та будь-який допінг, в тому числі - алкоголь.

Реалізація проекту допомогла привернути увагу громадськості до проблем здорового способу життя нашої молоді та раціонального використання вільного часу підлітків. Також ми спробували змінити ставлення окремих груп підлітків до власного здоров’я і зробили перший крок у боротьбі з модою на «погані звички». Позитивним також можна вважати і те, що міська влада звернулася до нас з проханням поділитися досвідом організації роботи «вуличних тренерів», визнавши цей формат досить успішним.

Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.

Для цього наша команда підготувала спеціальну групу «Стріт уокерів» або «вуличних тренерів», які мали стати справжніми друзями для юних мешканців спальних мікрорайонів нашого міста, в яких був реалізований наш проект. Задум був успішно втілений у життя – і «уокери» дійсно стали ініціаторами та організаторами багатьох веселих, цікавих та незвичних заходів для своїх юних друзів, які активно брали участь у всіх іграх та конкурсах, що були запропоновані нашими «уокерами». Під час своєї роботи тренери стикалися і з певними труднощами – пенсіонери, які полюбляють тихий відпочинок біля своїх будинків, не завжди схвально ставилися до активних ігор, спортивних естафет, в яких брали участь їх юні сусіди, а інколи і їх батьки.

* - НДО-Інформ №1(36), 2010р.

Будь-яка інформація - корисна, і рано чи пізно вона комусь знадобиться, а тому повинна осідати у місцях, які відвідують найрізноманітніші категорії населення, тобто у бібліотеках - вважає директор Павлоградської районної бібліотечної системи Світлана Прошко. Вона каже, що якщо хтось говорить про недоцільність збереження бібліотек у вік сучасних інформаційних технологій, то глибоко помиляється. Ці заклади залишаються місцями активізації громадян. її бібліотеку щодня відвідує 20-30 читачів і це при тому, що у Павлограді є ще й міська бібліотека, фонди якої значно більші за районні. Серед читачів - люди різноманітних професій і віку: службовці, пенсіонери, школярі і студенти, тощо. Цікавляться найрізноманітнішою літературою - від посібників для додаткових занять у школах, художньої літератури, до журналів і газет, причому періодику читають не тільки свіжу, а й з архівів.

Значно почастішало відвідування бібліотеки після відкриття у ній інформаційно-консультаційного пункту (1КП). Цим павлоградці завдячують Дніпропетровському Центру підтримки громадських і культурних ініціатив, який з 2002 року проводив тренінги для працівників культури сільських районів, які були спрямовані на створення ІКП. Повернувшись з такого тренінгу у Павлоград керівник районного відділу культури Наталя Рева запропонувала створити ІКП на базі районної бібліотечної системи і з часом він запрацював. У ньому зібрана навчально-методична і довідкова література з менеджменту недержавних організацій, база даних донорських організацій, інформація про діяльність громадських організацій України та інше.

Світлана Прошко розповідає, що література ІКП з першого дня знайшла своїх читачів. Насамперед нею зацікавилися громадські організації, які звичайно знали про те, що існують Міжнародні Фонди, які надають гранти на вирішення соціальних проблем. Втім, правильно писати проекти могли лише одиниці, до того ж вони не ділилися своїми знаннями з іншими. Особливою популярністю серед інших користується методичний посібник по фандрейзингу. Світлана каже, що вже третій з них читачі "заносили", але головне, щоб він приносив користь. Поступово павлоградці почали писати проекти і окремі з них перемагають у конкурсах, а це значить, що соціальних проблем у регіоні стає менше.

Світлана Прошко особисто вже написала чотири проекти, утім поки що їй не "фортунить" - жоден з них не пройшов. Великі надії покладала вона на проект „Інтернет для публічних бібліотек", яким було передбачено встановлення п'ятьох комп'ютерів з виходом в Інтернет у бібліотеках району. На одному комп'ютері мали працювати люди з обмеженими фізичними можливостями. До речі, у її бібліотеці досі немає комп'ютера, що сильно гальмує роботу.

Зараз Світлана Прошко, разом з громадською організацією "Надія", яка об'єднує матерів дітей-інвалідів працює над створенням проекту "Ми також маємо право на життя", яким передбачено створення Центру реабілітації і адаптації для дітей-інвалідів дитинства.

А ще Світлані хочеться організувати Центр для талановитих дітей - сиріт і напівсиріт, в якому шліфували б їх майстерність. Серед цих дітей є дуже багато талановитих художників і поетів, та через матеріальний стан вони не можуть розвивати свої здібності.

*- НДО-Інформ №4(28), 2004р.

Проект “Підтримка громадських ініціатив” був реалізований «Інститутом соціокультурного менеджменту» (ІСКМ) протягом 2009 року за підтримки Фонду імені Стефана Баторія й Фонду Форда. Важливим компонентом проекту став конкурс міні-грантів. Усього на конкурс було подано дев’ять проектних заявок. Незалежна експертна комісія, яка керувалася критеріями актуальності, реалістичності й іноваційності визначила чотири проекти, що одержали фінансування.

ІСКМ вважає компонент прозорості та публічності в реалізації будь-яких заходів, проектів надзвичайно важливим, тому оприлюднює основні кількісні та якісні показники, що були отримані в результаті реалізації проектів, котрі стали переможцями конкурсу. Також до уваги читачів пропонуються матеріали, що підготували керівники та активісти організацій-переможців конкурсу.

Основні кількісні показники за результатами конкурсу соціальних проектів:

Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.

Другим заходом був круглий стіл на тему: «Ви маєте про нас знати». У засіданні «круглого столу» взяли участь представники управління освіти і науки та управління у справах сім’ї та молоді Кіровоградської обласної дер-жавної адміністрації, відділу сім’ї та молоді Кіровоградської міської ради, Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Кіровоградської обласної організації інва-лідів, Кіровоградської облас-ної бібліотеки для юнацтва ім.О.М.Бойченка, Кіровог-радського УВП УТОС, Центру соціальної реабілітації інвалідів Кіровоградщини, Кіровоградського обласного осередку УСІ та представники ЗМІ. Захід мав на меті знайти нові можливості допомоги дітям з обмеженими функціональними можливостями, ефективні шляхи та способи вирішення проблеми байдужого ставлення суспільства до таких дітей, привернути увагу громадськості до цієї теми.

Учасники «круглого столу» обгово-рювали актуальні проблеми дітей (підлітків) з обмеженими функціональними можливостями, ділились успіхами, досвідом роботи у подоланні цих труднощів.

Про роль держави та державних програм у покращенні життя дітей з вадами здоров’я розповідали Шатна Лідія Францівна (управління освіти і науки обласної державної адміністрації), Глобенко Ірина Вікторівна (управління у справах сім’ї та молоді обласної державної адміністрації), Камишева Ольга Михайлівна (відділ сім’ї та молоді міської ради).

Питання байдужості суспільства до людей з обмеженими функціональними можливостями, психологічні проблеми дітей з вадами здоров’я піднімали у своїх виступах Боришпіль Олег Вікторович та Шелудяков Володимир (Кіровоградський обласний осередок УСІ), ділились особистими успіхами у житті, адже ці люди теж пройшли нелегкий шлях до проявлення себе і повноправності у суспільстві. Та найважливішим здобутком цього заходу стало налагодження добрих  дружніх відносин з усіма учасниками круглого столу, висловлені цікаві і цінні ідеї для покращення життя інвалідів. Все це допомагатиме ГО ТІМО «Відкриті двері» в майбутній роботі.

Не менш важливою складовою проекту став тренінг, проведений психологом, провідним спеціалістом Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Мирною Ріммою Володимирівною. У тренінгу взяли участь десять дітей (10-15 років) з вадами здоров’я. Саме для них проведено комплекс вправ: малювання пастелями, пальчиковими фарбами, ліплення з пластиліну. У процесі роботи діти познайомились, відкрились. В такій невимушеній обстановці вони відчули себе вільно, стали більш впевненими у собі. В цілому весь комплекс вправ був спрямований на те, щоб діти стали більш розкутими, позбулись комплексів меншовартості (адже і вони можуть самостійно, власними руками творити), навчились вільно спілкуватись з однолітками, а в подальшому житті – більш впевнено почували себе в суспільстві, знайшли свої інтереси і місце. Результати роботи за проектом висвітлені на сайтах ТІМО “Відкриті двері” та ОЮБ ім. Бойченка.

Всі, хто брав участь у реалізації зазначеного проекту з великою вдячністю згадують тих людей та організації, які присвятили їм та проекту багато часу і сил. Партнерську допомогу надали: Сергій Михайлович Подорожний (голова Кіровоградської обласної організації інвалідів), Олег Володимирович Краснокутський (директор Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді), обласна бібліотека для юнацтва ім. О.М. Бойченка. Їх допомога була надзвичайно цінною. ГО ТІМО «Відкриті двері» висловлює безмежну вдячність всім цим людям за їх небайдужість і чуйність.

* - НДО-Інформ №1(36), 2010р.