Неформальна освіта для розвитку громад: гайди тренінгів. – Кропивницький: Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ), 2019. – 104 с.
У виданні представлено тренінгові матеріали – три гайди тренінгів по впровадженню неформальної освіти у місцевих громадах. Теми гайдів:
– «Активізація населення щодо розвитку громади»
– «Профілактика, запобігання та допомога дітям, що постраждали від насилля»
– «Командоутворення. Разом до успіху»
Представлені теми є актуальними в питаннях розвитку громад, особливо на локальному рівні. Над розробкою гайдів працювали автори – команда тренерів проекту «Школа громадської участі-4», яка попередньо підвищила тренерську компетентність пройшовши навчання на тренінгу для тренерів ІІ рівня – методика розробки власних гайдів. Видання розроблено за концепцією Інституту соціокультурного менеджменту (ІСКМ), зміст гайдів тренінгів є авторською роботою. Гайди тренінгів спрямовані на формування громадської компетентності активних громадян, створення локальних мереж громадських активістів та відповідальності за розвиток громад.
Кваліфікаційні вимоги до тренерів, які будуть проводити захід – вища освіта, проходження тренінгу для тренерів ТОТ (І рівень – методика проведення тренінгів) та досвід з реалізації громадських ініціатив на локальному рівні.
Завантажити видання: Неформальна освіта_гайди тренінгів_ІСКМ

Профілактичною кампанією «Я говорю алкоголю – ні!», що була реалізована за сприяння ІСКМ, ми намагалися змінити ставлення підлітків до вживання алкогольних напоїв. Наша організація прагнула продемонструвати підліткам і молоді можливість відпочивати і без алкоголю.
Бліц-опитування здійснювалось на центральній площі міста Кіровограда. За допомогою спеціально розроблених анкет волонтери проекту дізнавалися, що ж все-таки населення міста Кіровограда знає про проблеми дітей з обмеженими функціональними можливостями. Виявилось – майже нічого. Навіть родини, в яких є діти з вадами здоров’я, мало що знають про організації, які займаються такими питаннями, досить важко йдуть на будь-який контакт. Люди замикаються у своєму горі, а потім скаржаться, що їм ніхто не допомагає. Мабуть все-таки варто говорити, щоб тебе почули, діяти, щоб тебе побачили.




