Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Висновки аудитів

Наталія Бугайова: "Дуже хочеться, щоб держава повернулася до культури обличчям" *

  • Друк
    • Співпраця НДО та закладів культури
    Read Time: 1 min
    Перегляди: 1804

    Черговою учасницею нашої дискусії з проблем будинків культури, взаємодії громадських організацій та закладів культури стала Бугайова Наталія Анатоліївна, заступник директора з виховної роботи загальноосвітньої школи №2, селище міського типу Нова Прага (Олександрійський район).

    Пані Наталіє, ви представляєте «сектор» освіти Нової Праги, скажіть, чи є співпраця між школою, в якій Ви працюєте і закладами культури селища? Наскільки ефективна ця взаємодія і чи потрібна в цілому?

    Я представляю загальноосвітню школу, що співпрацює з будинком культури. Така співпраця необхідна, тому що такі організації, на мою думку, не можуть існувати одна без одної. Якщо немає безпосереднього спілкування, то немає повноцінної роботи. Працюємо ми згідно нашої програми «Соціального партнерства», постійно її доповнюючи, тому що постійно виникають нові проблеми, які потрібно вирішувати. Проводимо спільні заходи (патріотичного, соціального характеру), збираємо історію рідного краю та робимо багато інших, на мою думку, корисних для людей речей. Тож, можу сказати, що за п’ятибальною шкалою ефективності, нам можна поставити «5».

     

     

    Чудово, ви маєте тісну взаємодію з будинком культури, тож можете сказати, які є проблеми, на Вашу думку, існують сьогодні у сфері «культура». Так би мовити, погляд зі сторони.

    Будинок культури, на мою думку, в будь-якому регіоні, справді є досить вразливою ланкою, тому без підтримки громади і громадських організацій цим установам вижити буде досить складно за нинішніх умов. Найбільшою проблемою, як показує досвід, у нашій співпраці є слабка матеріально-технічна база. У нас відсутні проблеми з кадровим забезпеченням і зацікавленістю громади, а матеріально-технічне забезпечення є слабким і несучасним, наприклад, для того, щоб провести повноцінний захід ми вимушені шукати апаратуру, мікрофони тощо. Взимку виникає проблема з опаленням.

    Окреме слово щодо кадрового забезпечення - суттєву допомогу у вирішенні цього питання надає наш директор Лідія Василівна та художній керівник Алєксєєва Наталія Олексіївна. Молоді цікаві наші заходи, вони приходять до будинку культури, допомагають, тобто кадри працюють в ногу з часом. Ось такий погляд зі сторони.

    Що, на вашу думку, потрібно змінити для того, щоб будинки культури по всій країні змогли працювати ефективно?

    Дати можливість будинкам культури реалізуватися. Не кожен будинок культури може сам заробити для себе гроші – не вистачає необхідних знань, умінь та навиків. І далеко не в кожному населеному пункті є такі меценати, які можуть надати допомогу, волонтери, які можуть обійти «з протягнутою рукою» все село, селищну раду. Тобто – є проблеми і з боку соціальної активності громади. І ще – «на культуру» дуже часто просто не вистачає грошей. І дуже хочеться, щоб держава повернулася обличчям до культури саме з фінансового боку. Це суттєво допомогло б, на мою думку.

    * - «НДО-Інформ» №3 (38), 2010

    ІСКМ

    Related Articles

    Співпраця НДО та закладів культури

    Организация и развитие партнерских отношений НГО с учреждениями культуры

    Данный материал представляет собой Раздел ІІІ концептуальной работы “Ресурсный центр как катализатор процесса межсекторного партнерства” (Азарова Т.В., Абрамов Л.К. - ЦПТИ, Кировоград, 1999. - 52 с.).


    Как отмечалось выше, партнерские отношения мы рассматриваем в качестве средства для достижения стратегической цели — укрепления жизнестойкости региональных НГО, на основе создания благоприятной среды для их саморазвития. Данная цель определила последовательно-поступательное развитие партнерских отношений ЦПТИ с учреждениями культуры, которое осуществляется в процессе 4 этапов:
    1 этап — Мотивационно-подготовительный
    II этап — Организационный. Это этап поддержки ПГО ресурсным центром на базе информационно-консультативной сети, созданной в РДК.
    III этап — Коррекционный. Это этап совершенствования деятельности НГО путем повышения качества услуг, получаемых ими в информационно-консультативных пунктах ЦПТИ.
    IV этап — Творческий (Преобразующий, Саморазвития), на котором НГО создают собственные проекты и принимают участие в конкурсе пректов межсекторного партнерства.
    Опишем каждый из перечисленных выше этапов.
    Мотивационно-подготовительный этап имеет своей целью — вызвать у потенциального партнера положительное отношение к третьему сектору и организациям, входящим в него, сформировать у работников культуры общественное мнение, ценностные установки, благодаря которым НГО будут оцениваться как реальная сила, ориентированная на благо общества в целом или его отдельных общественных групп.
    Мотивационно-подготовительная работа проводилась по специально разработанной методике и включала в себя следующие аспекты:
    • ознакомление работников культуры с третьим сектором в Украине и организациями, создающими его инфраструктуру;
    • постановку перед работниками домов культуры конкретных задач по оказанию посильной методической помощи общественным организациям района;
    • изучение Центром поддержки творческих инициатив кадрового, материально-технического и информационного потенциала учреждений культуры;
    • презентация ЦПТИ перед работниками учреждений культуры.
    Решения этих задач осуществлялись путем установления личных контактов членов ЦПТИ с работниками областного управления культуры, областного Дома народного творчества. Используя деловые переговоры с руководством управления культуры, мы постарались доказать необходимость сотрудничества НГО и районных ДК, показать общность интересов и возможность обоюдной выгоды.
    На областных семинарах, проводимых управлением культуры для работников клубных учреждений, мы выступали с сообщениями, цель которых видели в том, чтобы на основе информирования о деятельности НГО сформировать положительное отношение к ним и обозначить границы возможного взаимовыгодного межсекторного сотрудничества. Одной из форм решения этой задачи было также распространение среди РДК информационных справок о ЦПТИ.
    Важным направлением мотивационно-подготовительного этапа было выявление работников РДК, проявляющих интерес к идее осуществления партнерских отношений с НГО и обладающих необходимыми способностями для оказания им на местах консультативной помощи. Для этой группы клубных работников ЦПТИ проводил семинары, в которых принимали участие и представители НГО области. Тематика семинаров включала следующие проблемы:
    1. Перспективы финансирования в неприбыльной сфере.
    2. Возможности и перспективы социального партнерства.
    З. Диалог общественных организаций и клубных работников.
    Все это способствовало формированию у работников районных ДК психологической готовности к принятию решения о необходимости осуществления взаимовыгодных партнерских отношений с ЦПТИ и НГО.
    ЦПТИ в свою очередь определился с выбором партнеров для реализации своей миссии: мы отобрали 10 домов культуры в малых городах и районных центрах, которые составили основную базу для развития информационно-консультативной сети НГО.
    Далее проводилась организационная работа с сотрудниками РДК, принявшими решение о сотрудничестве с НГО. Был подготовлен проект соответствующего акта в виде текста протокола о намерениях социального партнерства. Проект этого документа обсуждался коллективом РДК, в него вносились соответствующие изменения и принималось окончательное решение о социальном партнерстве. После официального принятия решения о социальном партнерстве было проведено деловое совещание с консультантами-методистами информационно-консультативных пунктов ЦПТИ. Тема совещания была заранее определена, чтобы участники могли профессионально подготовиться, продумать свои предложения. Совещание завершилось вручением представителям РДК папки с информационно методическими материалами.
    Второй этап — организационный, он охватывает довольно длительный период (с мая 1999г. по апрель 2001г.) и направлен на поддержку ресурсным центром жизнестойкости НГО региона путем активизации процесса межсекторального партнерства ЦПТИ и учреждений культуры, на базе которых были созданы информационно-консультативные пункты (ИКП) для НГО.
    В процессе этой работы предполагается решить две взаимосвязанные задачи:
    • Повысить профессионализм кадрового потенциала региональных ИГО
    • Создать благоприятные условия для своевременного использования региональными НГО информационных ресурсов отечественных и зарубежных НГО.
    Цель и задачи определили выбор содержания и методов работы. Используется оправдавшая себя традиционная для деятельности III сектора форма повышения профессионализма кадрового потенциала “Школа лидеров для НГО”.
    Всего в течение двух лет мы проведем в 10 городах (районных центрах) 40 сессий. Периодичность проведения сессий — два раза в год. Лекционно-тренинговая сессионная работа будет оптимально сочитаться с самостоятельной работой слушателей, стажировкой и получением консультаций на базе ЦПТИ.
    Параллельно с работой «Школы лидеров для НГО» будут осуществляться и другие формы деятельности, направленные на укрепление жизнестойкости региональных НГО: проведение круглых столов для НГО со СМИ, оказание офисньих услуг и пр. При этом, одним из приоритетных направлений этого периода является становление и развитие информационной сети ЦПТИ. Участники партнерского соглашения — методисты ИКП — на этом этапе первоначально будут выполнять свои функции на основе знаний, умений и навыков, полученных ими в предшествующем опыте организации клубного дела, а также путем использования инструктивно-методических рекомендаций, разработанных ЦПТИ. Однако мы полагаем, что своеобразие деятельности негосударственных организаций предъявляет специфичные требования к методистам информационно-консультативных пунктов НГО. Поэтому для повышения качества предоставляемых НГО услуг важно осуществить корректировку.

    Третий этап — корректирующий — внесение определенных качественных коррективов в практику работы информационно-консультативных пунктов для НГО. Если предыдущий этап делает услуги ЦПТИ более доступными для региональных общественных организаций, то назначение третьего этапа состоит в повышении их качества. Для решения этой задачи очевидна необходимость специальной образовательной программы для методистов ИКП. Эта программа должна, с одной стороны, ориентироваться на специфику деятельности НГО в определенном социальном окружении (местные условия), с другой — учитывать социально-психологические феномены проявления личности в социально-формализованной группе.
    Корректирующий этап по времени совпадает с организационным и может осуществляться по следующему плану:
    1. Разработка и издание учебно-методических материалов для методистов-консультантов — 1-З месяц.
    2. Проведение семинара для методистов — 4 месяц.
    З. Стажировка методистов в офисе ЦПТИ — 4-6 месяц.
    4. Пополнение библиотеки ИКП постоянно.
    Четвертый этап мы назвали творческим — на этом этапе региональным НГО предоставляется реальная возможность использовать свои профессиональные знания, умения и навыки для выдвижения социально значимых проблем местного окружения и разработки нетрадиционных, нестандартных эффективных проектов, направленных на их решение.
    Организационно этот этап будет осуществляться при помощи проведения конкурса пректов межсекторного партнерства между НГО и государственными учреждениями культуры. Предполагается, что победители конкурса получат приз — комплект офисной техники.
    Творческий этап позволит, с одной стороны, преодолеть пассивность НГО и их потребительский подход к предоставляемым ресурсам, с другой стороны, активизирует межсекторное партнерство и значительно укрепит жизнестойкость региональных НГО.

    Співпраця НДО та закладів культури

    Людмила Докієнко: “У нас є багато друзів, які готові допомагати” *

    Інститут соціокультурного менеджменту продовжує вивчати проблеми закладів культури. Цього разу наші кореспонденти відвідали Войнівський сільський будинок культури (Олександрійський район) та дізналися, як і чим живе звичайний сільський заклад культури. Нашим співрозмовником була Людмила Володимирівна Докієнко, директор Войнівського сільського будинку культури.

    Співпраця НДО та закладів культури

    Нормативно-правова база у сфері культури

    1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР).

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0

    2. Закон України «Основи законодавства України про культуру» (від 14 лютого 1992 року № 2117-XII).

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2117-12

    3. Закон України «Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки» (від 3 березня 2005 року № 2460-IV).

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2460-15

    4. Указ Президента України від 2 грудня 2005 року № 1688 «Про Положення про Міністерство культури і туризму України».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1688%2F2005

    5. Указ Президента України від 12 січня 2009 року № 6 «Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури і духовності в Україні».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=6%2F2009

    6. Указ Президента України від 24 листопада 2005 року № 1647 «Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства» (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 28.02.2006 № 160).

    http://www.president.gov.ua/documents/3551.html

    http://www.uazakon.com/documents/date_9o/pg_izwzom.htm

    7. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 року № 1235 «Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1235-2003-%EF

    8. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1998 року № 1775 «Про нормативи забезпечення населення клубними закладами».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1775-98-%EF

    9. Постанова Верховної Ради України від 4 березня 2004 року № 1585-IV «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприватизаційний період».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1351-15

    10. Розпорядження Президента України від 21 вересня 2001 року №252/2001-рп «Про заходи щодо підтримки діяльності національно-культурних товариств».

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=252%2F2001-%F0%EF

    11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 березня 2006 року № 126-р «Про затвердження плану заходів на 2006-2007 роки щодо реалізації Концепції державної політики в галузі культури».

    http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1095.668.0

    12. Статут територіальної громади міста Кіровограда (прийнятий рішенням Кіровоградської міської ради четвертого скликання від 31 січня 2006 року № 1707).

    www.kr-rada.gov.ua/files/content/files/statut.doc

    13. Наказ Міністерства культури і туризму України від 23 травня 2007 року № 35 «Про затвердження примірного Положення про клубний заклад».

    14. Типове Положення про управління культури обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, Головне управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2001 року № 529.

    15. Типове Положення про відділ культури районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2001 року № 529.

    16. Закон України «Про органи самоорганізації населення» (від 11 липня 2001 року № 2625-ІІІ).

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2625-14

    Співпраця НДО та закладів культури

    Чи готові будинки культури сьогодні до змін? *

    На жаль, сьогодні вся Україна переживає економічну кризу, звичайно це не могло не торкнутися і сфери культури. Особливо «важкі часи» настали для будинків культури в сільських районах. У Дніпропетровській області великий відсоток складають райони, в яких протягом всього зимового періоду також «заморожується» і робота будинків культури. І це абсолютно зрозуміло, тому що працювати в не опалювальних приміщеннях просто не можливо. Якщо ми розглянемо ситуацію в цілому, то, звернувшись до цифр, побачимо наступну картину: всього в Дніпропетровській області 519 будинків культури, з них 356 потре-бують капітального ремонту, і ще 43 знаходяться в аварійному стані.

    Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» протягом декількох років працював у сфері налагодження партнерських стосунків громадських організацій та державних закладів культури у Дніпропетровському регіоні. На цьому шляху у нас були і свої досягнення, і безліч проблем. Отже, оцінивши ситуацію в регіоні, ми вирішили приєднатися до Національного проекту «Спільний шлях у майбутнє», який ініційовано Інститутом соціокультурного менеджменту, оскільки проблема трансформації мережі закладів культури може бути вирішена тільки системно, у співпраці громадських організацій з багатьох регіонів та на всіх рівнях галузі. Може виникнути питання: чому не влада, чому громадські організації вирішили зайнятися питаннями культури? На жаль, ми часто забуваємо, що будинки культури створені, в першу чергу, для громадян, і, відповідно, їхня діяльність має відповідати потребам місцевої громади. Часи змінюються, також змінюються і потреби людей, для яких існують будинки культури. І якщо діяльність закладів культури не буде наповнена новим змістом, вони так і залишаться нікому не потрібними.

    На сьогоднішній день, для того щоб будинки культури могли повноцінно працювати на свою громаду, необхідно переглянути модель, виходячи з якої вони працюють. Для того, щоб допомогти будинкам культури в цей нелегкий час не тільки вижити, а ще й перетворитися на центри місцевої активності, слід з’ясувати, наскільки вони готові до таких змін. Наскільки вони готові до співпраці з громадськими організаціями.

     

    Чи можемо ми допомогти людині кинути палити, якщо вона сама цього не захоче? Чи можемо ми наповнити новим змістом діяльність будинку культури, якщо його керівництво та співробітники не бажають ніяких змін? Досвід показує, що неможливо допомогти тому, хто не бажає допомогти собі сам.

    Саме тому Центр «Тамариск» спрямовує свої зусилля на допомогу тим закладам, які самі готові до перетворення, тільки в цьому випадку робота буде дійсно ефективна.

    У межах проекту «Спільний шлях до майбутнього», за допомогою опитувань та фокус-груп, ми матимемо змогу детально вивчити ситуацію в регіоні. І тільки за результатами такого дослідження ми разом з партнерами зможемо зробити висновок, наскільки готові до змін будинки культури сьогодні, куди потрібно спрямувати зусилля громадських організацій, та які умови потрібно створити, щоб працівники закладів культури знайшли бажання та можливості, щоб допомогти собі самим та своїм громадам.

    Для «НДО-Інформ» Євгенія Карельська

    м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 2А, офіс 4,

    поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, а/с 907,

     

     

    тел./факс   (0562) 36-75-22  (0562) 36-75-22 , тел.: (056) 716-45-76, 716-45-77,

     

     

    e-mail: tamarisk@tamarisk.org.ua,

    www.tamarisk.org.ua, www.cso.dp.ua

     

    Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск»

     

    * - НДО-Інформ №1(36), 2010 р.