Вітаємо на сайті центрів місцевої активності України

Ігрофікація для розвитку громад*

Друк
Перегляди: 4778

Ігрофікація – це те, чому можна навчитися з ігор. Однією з таких ігор, в процесі гри в яку можна навіть змінити відношення до себе, є «Світ громад». Ми поспілкувалися з майстором гри «Світ громад» Леонідом Жовтило, який розповів нам, як і що відбувається.

Чому ви розпочали використовувати елементи ігрофікації?

Процес ігрофікації це дуже давній інструмент, який використовується в країнах Америки та Європи. Дозволяє в ігровому форматі змоделювати будь-які процеси – розвитку громади, дій окремих груп громади тощо. Моделювання у формі гри найбільш практично може допомогти учасникам в процесі розвитку громади, зокрема, зрозуміти їхні ситуації в громаді. Тому виникла ідея, щоб дані навики, інструментарії перенести і на наші українські громади, безпосередньо на громадський сектор.

Які техніки та технології ігрофікації ви використовуєте у своїй роботі?

Гра дозволяє відпрацювати таку важливу компетенцію як навички комунікації, зокрема, у контексті навичок донесення інформації, якими ще недостатньо володіють у більшості громад. В ході ігрофікації учасники спілкуються між собою, спільно шукають шляхи виходу із ситуації, шляхи впровадження якихось підходів до розвитку громади, але в такому модельованому варіанті. Тобто інструменти ігрофікації найкраще всього використовувати в системі моделювання життєдіяльності громад, громадських організацій.У роботі з громадами я використовую гру «Світ громад», яка дозволяє змоделювати декілька практичних дій громади, зокрема, формування планів громади, в даному випадку стратегування. Ми відпрацьовуємо з учасниками процеси розробки і впровадження стратегічних планів громад. Даний інструмент дозволяє, наприклад, молоді зрозуміти систему оподаткування – процес надходження і використання податків у громаді; такій категорії жителів громади як бізнес – гра дозволяє зрозуміти роль, значення і напрямки ведення бізнесової політики в громаді, а владі, у свою чергу – як співпрацювати з бізнесом.

Тобто ігрофікація гарний інструмент при стратегічному плануванні?

Через гру можна стратегічно планувати. Гра дозволяє учасникам стати на стартову позицію, тобто зрозуміти в якій ситуації в даному випадку знаходиться їх модель громади. У грі можна взяти набір інструментів, з допомогою яких вони будуть досягати мети, наприклад, щоб громада була розвиненою, чи туристично привабливою, чи бюджетно достатньою. Цей процес формує стратегічний підхід і стратегічне бачення у гравців як членів громади. Процес ігрофікації дозволяє стратегувати.

Є дуже багато ігор, які формують, наприклад, фінансові та комунікаційні навички. Є ігри, завдяки яким учасник «навчаються навчатися». На сьогодні є ігрофіковані інструменти формування кооперативних рухів в громадах. Ігрофікований інструмент – це стратегічний інструмент.

Який у вас досвід роботи із використанням інструментів ігрофікації?

Я займаюся ігрофікацією п’ять років і провів вже більше 50 ігор. Мій напрямок ігрофікації – формування стратегічних навичок в системі перепідготовки державних службовців. Але я використовую елементи ігрофікації також під час проведення різних заходів для громадських активістів, працівників культури.

На одній із тренінгових сесій в рамках третього навчального етапу «Школи громадської участі-4», ви проводили цікаву вправу з елементами ігрофікації «Башта з макаронів»**, за умовами якої учасникам необхідно було побудувати башту із спагеті та зефіру. В чому її навчальний вплив?

Ця гра підпадає під бачення планування. Я люблю використовувати цю гру на тренінгах, вона конкретно показує на наявність ресурсів, плану, бачення, таймінгу і всього іншого, що потрібно громаді для того, щоб реалізувати певний проекту. Вона показує, що матеріальний ресурс не завжди є важливим у громаді. Добре, коли в громаді є хороша команда, яка завжди згенерує матеріальний ресурс.

Ця гра є моделлю ігрофікації, на чому я завжди наголошую учасникам тренінгу, – «Ви мали всі однакові ресурси, але в одних виходить, в інших – ні. Або ні в кого не вийшло збудувати башту, тому що не змогли зорганізуватися, використати ресурс, статегувати…».

Які зміни відбуваються в людях у процесі і по закінченню гри?

Я використовую інструменти ігрофікації після надання людям теоретичних знань: система стратегування, підготовка проектів життєдіяльності громади, роль бізнесу та влади в громаді тощо.  Тому даний інструмент допомагає закріпити матеріал. Після гри ми завжди проводимо рефлексію, підводимо підсумки, – саме це відрізняє ігрофікацію від гри. Багато учасників кажуть, що практично зрозуміли як формувати стратегічні плани, як їх реалізовувати й в цілому стратегувати.

Учасники, окрім компетенції, опрацьовують життєві показники, такі як самооцінку, ціннісні пріоритети, показники щастя у громаді тощо. Одного разу після гри (ред. Гра «Світ громад») до мене звернулася одна учасниця, яка сказала, що в процесі гри вона зрозуміла, що взагалі не звертала увагу на свої настрій та щастя. Вона мені потім писала про те, що завдяки цій грі вона повністю змінила відношення до себе.

 

Матеріал взятий з “НДО-Інформ” №1 (57)

 

** Ідеї. Натхнення. Рішення: посібник для тренерів неформальної освіти. / Н. Трамбовецька [та ін.]; упоряд. Н. Трамбовецька. – К.: Інша освіта, 2015. – 70 с.