Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Висновки аудитів

Ресурсні центри України - між минулим та майбутнім *

 

Історія людського суспільства часто запам'ятовується нащадками своїми переломними моментами. Однак, парадокс даного явища полягає в тому, що сучасники часто не в змозі помітити й оцінити важливість змін, що відбуваються. Саме в такій ситуації, з погляду автора опинилися в цей момент одні з найбільш відомих і авторитетних громадських організацій України - Ресурсні центри (РІД). Як відомо, протягом останніх восьми років РЦ у регіонах були одними з найбільш відомих і активно працюючих організацій. Однак для стороннього спостерігача, об'єктивно оцінити результати їхньої діяльності досить складно, оскільки соціальні зміни, каталізатором яких стали дані організації, часто здійснюються через діяльність їхніх клієнтів - регіональних громадських організацій. Можливо саме тому, досить розповсюдженою є думка, що ресурсні центри є сервісними організаціями.

Як не дивно це звучить, дане твердження одночасно є й правильним і не правильним. В першу чергу тому, що надання технічних послуг регіональним НДО є однією з помітних форм діяльності таких організацій. Однак, далеко не єдиною і, на думку автора, не найважливішою. До такого висновку можна прийти, ознайомившись із діяльністю, наприклад Центра підтримки творчих ініціатив (ЦПТІ) - ресурсного центра для НДО Кіровоградського регіону. Тим більше, що авторові легше це зробити з досить високим ступенем об'єктивності, оскільки він може оцінити роботу Центру як зсередини (робота в цій організації з 1998-2002), так і ззовні (з 2003 року робота в іншій громадській організації - Інститут соціокультурного менеджменту). Якщо говорити коротко, то всю діяльність ЦПТІ можна розділити на два напрямки, які у свою чергу включатимуть безліч складових елементів, а саме:

1. Розвиток суспільного сектора регіону.

2. Створення в суспільстві сприятливих умов для діяльності громадських організацій. Більш докладний опис роботи ЦПТІ та і

будь-якого іншого РЦ зайняло б не одну сотню сторінок, що ніяк не відповідає формату статті. Однак є дуже вірний вічний принцип, що дозволяє правильно оцінити роботу будь-якої організації «по справах судить їх». Які ж головні досягнення даної організації за період її роботи як ресурсний центр (1999-2004):

1. У регіоні підготовлені професійні кадри для громадських організацій, які активно працюють і досягли значних успіхів у вирішенні соціальних проблем, залученні ресурсів і т.д. (Знам'янский Центр виховання молоді «Чайка», Олександрійський районний благодійний центр і ін.)

2. У партнерстві з державними установами культури створена інформаційно-методична мережа по активізації місцевих громад.

3. Створено методичну базу з підготовки місцевих суспільних активістів (програми, підручники, довідники й ін.).

4. Професійно й активно діють партнери ЦПТІ, яким делегована частина функцій організації (Інститут соціокультурного менеджменту, що взяв на себе функцію посилення інформаційного впливу суспільного сектора в регіоні, роботу з журналістами й т.д.).

5. Завдяки співробітництву з міністерством культури й мистецтв створені сприятливі умови для реалізації програми довгострокового партнерства НДО України й державних установ культури.

6. Модель партнерства з державними установами культури розповсюджена в інших регіонах (Миколаїв, Дніпропетровськ і т.д.).

7. Створено інформаційні механізми, які активно використовуються громадськими організаціями, експертами, журналістами і т.д. («Віртуальний ресурсний центр» -www.ngo.org.ua «Соціальна лабораторія» - www.socclab.org.ua, «3-й сектор і 4-я влада» - www.presscat.org.ua).

Цей перелік можна було б продовжувати дуже довго, а стосовно до всіх ресурсних центрів він став би, можливо, нескінченним, однак найважливішим з того, що відбулося з ЦПТІ та іншими ресурсними центрами - це те, що із сервісної організації Центр перетворився в соціальну лабораторію, що розробляє, апробує на регіональному рівні й передає партнерам для подальшого поширення ефективні соціальні технології. Все це було б неможливим без високої кваліфікації персоналу даної організації. Тут не можна не згадати величезну роль, що зіграв у цьому процесі Фонд Євразія, що протягом тривалого часу не тільки фінансував діяльність ЦПТІ й інших ресурсних центрів, й постійно навчав працівників ресурсних центрів із залученням найкращих фахівців.

Із усього сказаного можна зробити висновок, що ЦПТІ й інші ресурсні центри стали каталізатором    суспільної    активності    на регіональному рівні. На даний час вони мають величезний досвід роботи, підготовлений персонал, авторитет у місцевому середовищі. Завдяки цьому ресурсні центри цілком упевнено можуть перетнути свою історичну мить «між минулим і майбутнім», залишаючись при цьому, хоч і в новій якості, але як і раніше необхідними для суспільства.

*  -  НДО-Інформ №2 (26), 2004

 

ІСКМ