Останні роки відзначаються посиленою увагою з боку органів влади до реалізації державних програм, зокрема Державної та регіональних програм розвитку культури на 2003-2007 роки, які містять конкретні плани дій на наступні роки і закладають основи для подальшого розвитку галузі, пошуку нових форм і методів роботи.
Необхідність прискорення поступу України на шляху сталого розвитку, економічного і духовного зростання, поєднаного з активною соціальною політикою держави, демократизацією всіх складових суспільного життя потребує формування якісно нової державної регіональної політики.
При формуванні державної політики у сфері культури Міністерство як орган державної виконавчої влади в першу чергу орієнтується на регіони та потреби населення.
З цією метою Міністерство культури і мистецтв вживає ряд заходів, спрямованих на формування ефективної моделі співпраці з регіонами у питаннях реалізації державної культурної політики. Зокрема успішно реалізуються галузеві програми, безпосередньо спрямовані на співробітництво з регіонами. Серед них слід відзначити всеукраїнську культурно-мистецьку акцію "Культура малих міст України" та Програму підтримки регіональних культурних ініціатив, в рамках яких протягом року за сприяння Міністерства проводиться ряд заходів, спрямованих на підтримку та популяризацію кращих досягнень культурного розвитку регіонів.
Сьогодні одним з головних пріоритетів у роботі Міністерства культури і мистецтв України є заходи, спрямовані на підтримку і розвиток культури регіонів. Об'єктивно визріла необхідність вироблення чіткої й прозорої системи у співпраці Міністерства з регіональними органами культури та недержавними організаціями.
Питанню удосконалення співпраці Міністерства з регіонами була присвячена колегія Мінкультури "Про поліпшення взаємодії з регіональними органами культури" , яка відбулась у жовтні 2003 року. На колегії було розглянуто широке коло питань, визначені завдання щодо розбудови якісно нової моделі стосунків з місцевими органами влади в питаннях розвитку культури.
Однією із складових цієї моделі є укладання угод з обласними державними адміністраціями про співпрацю в сфері регіонального розвитку.
Головною метою угод є створення дієвого механізму співпраці в питаннях узгодження інтересів загальнодержавного і регіонального розвитку, спільного розв'язання проблем, що стримують розвиток регіонів.
Серед пріоритетних напрямків названо: забезпечення функціонування закладів культури і мистецтв в умовах економічних і суспільних трансформацій, а також піднесення суспільної ролі та формування нового іміджу закладів культурно-мистецької сфери, розширення громадських кіл, зацікавлених в їх діяльності.
В рамках заходів спільно з Центром підтримки творчих ініціатив планується провести навчання та підвищення кваліфікації працівників культури регіонів з питань менеджменту, фандрейзингу, інформаційних технологій.
Сподіваємось, що цей експеримент буде успішним і закладе підвалини у створенні ефективної системи взаємодії Міністерства культури і мистецтв та регіонів. Адже головне для нас сьогодні адаптація держаних закладів культури до нових ринкових умов, шляхом активізації їх діяльності, стимулювання їх керівників до пошуку нових форм і методів роботи. Невипадково одним з перспективних напрямків роботи Міністерства є співпраця з недержавними організаціями.
Поєднуючи наші зусилля на шляху розбудови нашої молодої держави ми досягнемо значних успіхів у її розвитку. Адже саме від рівня культурного розвитку регіонів нашої держави залежить духовний потенціал всього нашого суспільства, майбутнє нашої держави, її місце в світовому співтоваристві.
Прийнято вважати, що світ незрячої людини - це відстань протягнутої руки. Тобто, її хвилює тільки те, до чого може доторкнутися. Це не так. Поряд з тими людьми, що бачать всі кольори природи, живуть незрячі зірки.
"Іліада" та "Одисея" незрячого Гомера пережили тисячоліття і до сих пір хвилюють серця та уми людей. Перші штучні супутники Землі полетіли у космос завдяки розрахункам незрячого академіка Олексія Пантрягіна. На сучасній естраді далеко не останнє місце займає незряча співачка Діана Гурцька. Наш земляк, викладач
Дніпропетровського музичного училища Юрій Устименко став єдиним в світі незрячим музикантом, який зіграв перший концерт Чайковського для фортепіано з оркестром. Він не бачив диригента, але зумів злагоджено зіграти з оркестром всі найскладніші місця цього музичного твору. Однак сліпі зірки світять не тільки в літературі, музиці або науці. Вони просто живуть і працюють поряд. Так в Дніпропетровській області проживають більш як 3 тисячі інвалідів зору, в обласному центрі -1200 чоловік. В регіоні працюють 11 громадських організацій Українського товариства сліпих. В Дніпропетровській області п'ять підприємств учбово-виробничого об'єднання «Луя- УТОС», - розповідає Олександр Бурдук, голова правління обласного товариства сліпих. – Очолюють їх незрячі -Леонід Лежепєков, генеральний директор, та Ібрагім Раджабов, його заступник. Що цікаво, на головному підприємстві, розташованому на вулиці Шинна, середня заробітна платня робітників складає 722 фивні. Це мало не вдвічі вище середнього рівня заробітної платні на підприємствах місцевої промисловості.
Незрячі люди виробляють електротехнічні товари, реле, різноманітні перемикачі, ліхтарі вуличного освітлення, регулюючу апаратуру для ламп денного світла, продукцію для забезпечення сигналізації та зв'язку на Придніпровській залізниці і багато іншого. Дуже ПОПУЛЯРНО, рентабельно І досить добре ідуть нові вироби садові оприскувачі різноманітних модифікацій власної розробки - говорить Олександр Бурдук. – Вони достатньо успішно конкурують на ринку, не зважаючи на те, що все завалено польською і турецькою продукцією. Наші оприскувачі реалізуються по всій Україні, в Росії і вже експортуються у дальнє зарубіжжя.
Так що незрячі - це не тільки паперть. Сліпі люди не просто претендують на гідне місце в суспільстві вони його вже займають. Залишилося досягнути порозуміння з органами влади. Нам хотілося б, щоб нас слухали і чули, - продовжує мій співбесідник. - Горький казав: "Народжений повзати літати не може». Хочу перефразувати: «Той, хто повзе, ніколи не зрозуміє Вийшла міська програма «Турбота», зараз років просимо облраду и міськраду створити на громадських засадах координаційну раду інвалідів. Коли розробляються соціальні програми захисту інвалідів, самі інваліди повинні в цьому брати участь. того, хто літає, - і навпаки». Ми протягом багатьох розроблюється обласна програма соціальної реабілітації інвалідів. Що зміниться, ми дізнаємося, коли обласна сесія затвердить цю програму. Створення таких координаційних рад (або центрів) дозволить аналізувати проблеми всіх інвалідів (зору, слуху, опорно-двігуючого апарата та інших) і шукати шляхи їх вирішення. Адже, краще, ніж самі інваліди, з їх проблемами ніхто не розбереться. Одна з таких актуальних проблем - сплата за комунальні послуги. Серед інвалідів зору - 80% люди похилого віку, які живуть на мізерну пенсію.
Протягом багатьох років для них існувала 50% пільга в оплаті за електроенергію, тепло та інші комунальні послуги. Зараз цю пільгу скасовано і замінено на адресну допомогу у розмірі 13 гривень 15 копійок на місяць. При нинішніх тарифах на комунальні послуги ця сума ніяк не компенсує витрати. Інваліди зору вважають, що при бажанні влада могла б знайти кошти і повернути пільгу. Так, в Донецькій області 50% пільга збережена. Невже Дніпропетровщина бідніша? До речі, в нашому регіоні вже був прецедент участі інваліда в роботі органів влади. В 90-ті роки в штаті облради було введено посаду ведучого фахівця з проблем інвалідності, її займав інвалід – колясочник Валерій Сушкевич. Зараз він депутат Верховної Ради, голова Національного Олімпійського комітету інвалідів і голова Національної асамблеї інвалідів. Так що люди з фізичними вадами також можуть займати гідне місце в суспільстві. Головне, не забувати, що сліпі зірки можуть світити яскравіше, ніж зрячі.
* - НДО-Інформ №4 (28), 2004 р.
