Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Висновки аудитів

Дослідження екологічного стану річки Осоти у районі селища Вороніж Шосткинського району Сумської області*

Робота, яка отримала відзнаку на Всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел» 2015 року у 3 категорії «Екологічні товариства і гуртки загальноосвітніх, вищих, професійно-технічних навчальних та позашкільних закладів»: «Дослідження екологічного стану річки Осоти у районі селища Вороніж Шосткинського району Сумської області».

Інформація про колективного учасника: гурток «Юні друзі природи» районного Будинку дитячої та юнацької творчості Шосткинської районної ради Сумської області.

 

Загальна інформація про природний об’єкт, на поліпшення якого спрямована діяльність

Річка Осота – ліва притока Десни.

Річка бере початок біля Гукового хутора на північний схід від смт. Вороніжа з маленької криниці. Протікає через селище міського типу Вороніж, а також села: Масиків, Клишки, Чапліївка і Лушники. Загальна довжина – 31 км, площа басейну 290 м2. Долина коритоподібна шириною 2,2 м, завглибки до 15 м. Річище слабо звивисте, неглибоке, шириною до 4м. Долина в нижній течії частково заболочена. Основна площа басейну зайнята житловими та промисловими будовами, розорана.

Основна маса стоку припадає на весняний період. Влітку та взимку річка Осота характеризується низькою меженню, замерзає з грудня по лютий. Живлення змішане, переважно снігове, дощове та підземне. Дно річки – мулисто-піщане.

Інформація про екологічні проблеми, які були розв’язані під час діяльності учасника

В останні роки стан малих річок стає важливою проблемою суспільства. Обміління і навіть пересихання їх влітку стало наслідком багатьох причин, наприклад: безсистемне вирубування лісів, що призводить до змиву ґрунтів у басейнах річок; порушення агротехнічних вимог до обробітку ґрунтів; проведення меліорації заплав без регулювання стоку з вирубуванням лісів, що призводить до висушування ґрунту в прибережній смузі річок. Серед серйозних причин, загрозливих нашим річкам, можна назвати також розорювання заплав, що обумовлює, як правило, обміління і пересихання річок.

На жаль, малі річки в Україні зазнали за останні десятиліття найбільшого тиску людської діяльності, який призвів до погіршення їх екологічного стану, а при досягненні останнім критичної межі – їх втрати як водних об’єктів. Екологічною проблемою Шосткинщини є стан якості і поверхневого стоку малих і середніх річок. Актуальність теми пов’язана зі зміною екологічного стану басейнів річок і умов формування якості поверхневих вод малих річок за рахунок антропогенного пресингу. Виникла необхідність комплексного оцінювання екологічного стану річки Осота, що протікає територією селища Вороніж. Басейн річки характеризується активним господарським освоєнням. Тому дослідження екосистеми басейну річки Осота, з’ясування її сучасного стану, причин і джерел негативного впливу є актуальним завданням.

Інформація про виконану роботу

Мета: оцінка екологічного стану річки Осоти в районі селища Вороніж та розробка природоохоронних заходів задля збереження природної чистоти водойми.

Завдання:

  • ознайомитися з географічними особливостями річки;
  • з’ясувати вплив природних умов на гідроекологічну ситуацію в басейні річки;
  • провести гідрологічні дослідження води річки;
  • провести фізико-хімічний аналіз якості води , взятої з улюблених місць відпочинку місцевого населення.
  • дослідити екологічний стан берегів річки.
  • обґрунтувати природоохоронні заходи, спрямовані на оздоровлення природної екосистеми річки.

Отриманий результат:

Оцінка екологічного стану водної артерії – річки Осота була проведена з використаннями групи методів фізико-хімічного аналізу. Для порівняльного оцінювання якості води за допомогою згаданих методів було відібрано проби води з різних ділянок річки:

Перша ділянка – від залізничної зупинки Осота до вул. Чапаєва . Річище шириною до 7 м. Течія води повільна. Береги річки вкриті верболозом, прибережна смуга поросла очеретом, комишем, рогозом. Глибина річки від 70 см до 100см, вода малопрозора, дно піщане.

Друга ділянка – заводський став. Береги вкриті чагарниками, зустрічаються окремі дерева, що ростуть над водою. Глибина біля правого берега до 50 см. Дно піщане, добре проглядається.

Третя ділянка – Спащанський став. У цьому місці б’є кілька джерел. Течія повільна. Дно кам’янисто-піщано-вапнякове. Біля правого берега глибина 130 см. Біля самого берега вода мутнувата, дна не видно. Лівий берег пологий, дно мало проглядається.

Четверта ділянка – від дамби по вул. Леніна до мосту по провулку Мічуріна. Річище шириною 2.5 – 3 м, берега поросли чагарниками. Глибина лівого берега 50-65 см Прибережна смуга поросла очеретом, рогозом.

При проведенні досліджень річки Осота на чотирьох ділянках, якість водного середовища визначена, як задовільна.

Аналіз результатів визначення фізичних характеристик проб води з різних ділянок річки дозволяє зробити висновок, що за санітарними показниками вода припустима для життя живих організмів. За типом мінералізації вода хлоридно-карбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієво– ферумна.

За зовнішніми характеристиками води річки Осота достатньо чисті, береги мало забруднені різноманітним сміттям. Заплава річки викликає занепокоєння великими площами випасних угідь для худоби та птиці, які витоптують та знищують трав’яну рослинність у місцях водопою.

Упродовж річки є місця громадського відпочинку, однак хоча вони і впорядковані (є столи, ями для сміття, місця для вогнища), та все ж таки в окремих місцях виникли стихійні сміттєзвалища.

Минулого року сесією селищної ради прийнято рішення про створення прибережної смуги малих річок і озер. Це дуже своєчасне рішення. Адже старожили Вороніжа пам’ятають, що більш як 60 років тому верхів’я річки Осоти знаходилось в озерах за хутором Гуковим. Однак рубка заплавного лісу призвела до того, що джерела висохли, зовнішні води занесли русло піском. Внаслідок чого верхів’я річки змістилось вниз за течією на 15 км.

Висновок

З метою покращення екологічного стану річки Осота, необхідно комплексно розглядати проблеми збереження та раціонального використання водних ресурсів: знизити антропогенний тиск на них, проводити облік поверхневих вод шляхом проведення регулярних гідрометричних та гідрохімічних спостережень за кількісними та якісними характеристиками. Одним із можливих шляхів вирішення проблеми охорони поверхневих вод є встановлення водоохоронних зон, очистка гирла річки від заростання, а також спрямування уваги населення селища на покращення стану басейну річки та прилеглих територій.

Адже малі річки є початковою ланкою річкової мережі, і всі зміни у їх режимі, безперечно, позначаються на всьому гідрографічному ланцюгу. Також малі річки є основним джерелом живлення великих рік, тому збереження їх має найважливіше значення для захисту водних ресурсів від виснаження.

Адреса офіційної сторінки в інтернеті: http://shostka-rbdut.edukit.sumy.ua/


*Каталог робіт Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел», до якого увійшли кращі роботи учасників конкурсу: vseukrainsky_konkurs_do_chystyh_dgerel_2015

ІСКМ