Кропивницький, Україна adm.iscm@gmail.com

Менеджмент НДО

Editor's Choice

Пандемія сколихнула світ, разом з тим породила безліч інформаційних повідомлень, фільтрувати й розуміти які стало напрочуд важко. Суспільство потерпає від дезінформації, але проблема має рішення. Розвиток критичного мислення, аналіз медіа-повідомлень, перевірка достовірності інформації – саме те, до чого варто прагнути в процесі взаємодії з інформацією. Розуміючи важливість даних знань, умінь та навичок, Інститутом соціокультурного менеджменту реалізується проєкт «Перехід до цифрового мислення»*.

Однин із ключових заходів проведених в рамках проєкту – вебінар «Боротьба з фейками та інформаційна безпека нового десятиліття – 2020», що відбувся 2 листопада 2020 року. Участь у вебінарі взяли 24 громадські активісти та працівники культури Кіровоградської області. Модератором заходу виступила Олена Кваша. Пропонуємо переглянути ключові аспекти вебінару.

Editor's Choice

Наша постійна рубрика – точка зору експерта. Пандемія COVID-19 призвела до нових викликів у всіх сферах нашого життя, громадські активісти були вимушені перейти на інший рівень своє діяльності. Наше видання вирішили поспілкуватися з експертами, тренерами з питань розвитку громад, неформальної освіти щодо ситуації, яка склалася. Леонід Жовтило, виконавчий директор громадської організації «Фонд розвитку ініціативи громади», м. Мала Виска, Кіровоградської області.

Редакція: п. Леоніде, на Вашу думку, чи був готовий громадський сектор до викликів, пов’язаних із запровадженням карантину задля запобігання розповсюдження COVID-19. З якими труднощами зіткнулися у своїй роботі Ви, як громадський активіст?

Леонід Жовтило: Найперша трудність була в тому, що громадський сектор і активне громадське середовище звикли працювати в живу, проводити навчальні семінари, зустрічі офлайн. Коли був запроваджений всеукраїнський карантин і все зупинилося, заборонено проводити масові зустрічі, це стало великим викликом і питанням “А що далі?”.

Зазвичай, ми багато контактували з колегами, партнерами в телефонному режимі, інколи, у Viber, але в основі нашої діяльності були “живі” консультації, зустрічі, всякого роду активності. Карантин визначив інші підходи, інші можливості, інші інструменти для контактування, ми почали використовувати онлайн-формати. З карантинними обмеженнями прийшло розуміння, що тепер онлайн-можливості однозначно входять в наше життя, і щоб не втратити контактів та залишатися в «системі», їх потрібно використовувати як для проведення семінарів, консультацій, тренінгів, так і для розвитку онлайн-можливостей у спілкуванні з місцевою владою та партнерами. В той же час, в онлайн-заходах є і певні особливості.

Тренінги проводити складніше, але для інших заходів це дуже класно і можна користуватися цими інструментами, тому що вони дозволяють залучати більшу кількість людей, які бажають взяти участь у цих заходах, не змінюючи свого географічного розташування. На мою думку, онлайн-робота є плюсом для консультантів та експертів, тому що можна захопити більшу аудиторію. Але є і виклики, доводиться більш детально готувати презентаційні матеріали, експертні та консультаційні висновки. Тому, в даній ситуації на громадських експертів та консультантів лягає більша відповідальність та об’єм роботи, а для учасників - це інструменти та матеріали, які вони можуть взяти у руки та використовувати у своїй роботі безпосередньо після заходів. Є плюси і мінуси даних форматів роботи. Звісно, онлайн не замінить живе спілкування, але в 21 столітті це необхідний інструмент, тому, наприклад, я у свою сільську оселю, яку використовуємо як дачу, одразу провів Інтернет.

Редакція: У принципі, на моє наступне питання Ви вже дещо відповіли. Наскільки я зрозуміла, змінилася схема роботи, Ви більше часу витрачаєте на підготовку до своїх заходів, готуєте візуальний контент, презентації тощо. На скільки видозмінилася Ваша звичайна схема роботи, яка методика роботи в умовах онлайн-взаємодії та які інструменти Ви й надалі будете використовувати?

Леонід Жовтило: Те, що більше часу доводиться витрачати на підготовку до онлайн-заходів, це однозначно. Карантин змінив форму, а не змістовну частину діяльності. Повна зайнятість, роботи вистачає, сам навчаюсь та намагаюсь передавати здобуті знання іншим, що потребує досить серйозної підготовчої роботи.

Звісно, не вистачає «живого» спілкування, але зі зняттям карантинних обмежень, напрацьовані методики онлайн-взаємодії буду однозначно використовувати у своїй роботі. Як приклад, турбо – режим в законодавчих ініціативах постійно вносить зміни в життя як громадського сектору, так і місцевої влади, і, відповідно, вимагає від нас швидких кроків, реагування і донесення інформації до споживача, органів місцевого самоврядування, громадськості. Тому, онлайн-робота у даному випадку - це інструмент швидкої орієнтації на споживача, передачі інформації, коментування тих чи інших законодавчих нововведень.

Наразі дані питання є особливо важливими, у період змін в системі адміністративно-територіального устрою, змін у принципах та можливостях управління громадами, підвищення ролі громадськості, а для громадського сектору це робота над розвитком активності громадян, тому онлайн-інструменти дозволяють доносити цю інформацію до громади і робити це оперативно.

Редакція: Якими діджитал-інструментами Ви користуєтеся?

Леонід Жовтило: Я використовую систему Microsoft Teams, яка є найбільш захищеною. Також, користуюсь Business Skype. Створюємо конференції у Viber.

Редакція: Ви зачепили тему змін законодавства. Демократія в громадському секторі і Covid-19 - у якому напрямку вони розвиваються? Скажіть будь ласка, як Ви бачите демократичні процеси в умовах пандемії?

Леонід Жовтило: Як на мене, “влада завжди є влада”, і будемо вважати, що прагнення влади є щирими у забезпеченні безпеки здоров’я громадян через обмеження заходів, спілкування, активності громадян тощо. Але знову ж таки, з іншого боку громадський сектор інколи “наступає на їх мозоль” та не спрощує життя влади, а змушує більше працювати. Тому, в умовах пандемії відповідальність на громадському секторі й на владі дуже велика. Я повністю усвідомлюю, що інструменти громадської участі мають використовуватися владою, й знову ж таки громадянами в будь - яких умовах. Сьогодні є дуже багато норм законодавства, які змушують владу висвітлювати результати своєї діяльності, звітувати, виходити, так би мовити, в онлайн-простір. Наприклад, публікувати інформацію про закупівлі чи продажі, оренду майна на сайті. Громадські активісти повинні знати і вміти віднайти та користуватися цією інформацією, яку на сайтах місцевих рад інколи дуже важко знайти. Отже, дуже важливо розумітися на цьому, бути готовими до того, що все ж таки онлайн режим, Digital-режим роботи й надалі будуть присутніми у нашому житті і діяльності, що вони є сучасними і ними потрібно вміти вільно користуватися.

Редакція: Ваша цільова аудиторія - це громадські активісти сільської місцевості?

Леонід Жовтило: Не тільки громадський сектор. Ми працюємо і з представниками органів місцевого самоврядування, сільськими жителями, громадянами, депутатським корпусом, представниками громадських організацій.

Редакція: Ви провели собі в селі інтернет, Ви є Digital розвинутою людиною. А наскільки, наприклад, у цілому села готові до Digital? Які труднощі виникали, наскільки села взагалі готові до роботи онлайн, наскільки вони були максимально включеними у роботу або чи були вони включеними? Чи виникали у цьому труднощі?

Леонід Жовтило: Я хочу сказати, що, наприклад, на Кіровоградщині можна сказати, що 90% місцевих органів управління, сільських, міських, селищних рад та, навіть, жителів, були готові працювати онлайн, були готові підключатися до програм, і це не викликало особливих проблем. Люди розуміють, як працювати в інтернеті та не бояться його. Єдине, що бажає залишатись кращим - це якість та швидкість інтернету. Швидкість інтернету не завжди дозволяє у більшості сільських місцевостей якісно користуватися онлайн-інструментами. Об’єднані територіальні громади мають свої сайти, через які подається інформація. Але коли ми зараз працюємо над базою не об’єднаних територіальних громад, які в перспективному плані будуть об’єднуватися, то сайти низької якості, в багатьох громадах їх немає і там панує «архаїзм». Можливості, і це добре, у селах для підключення до Інтернету є, різні провайдери мають точки підключення і працюють в селі на самих віддалених вулицях. В людей є інтернет і вони працюють й спілкуються у Facebook та ін.

Редакція: Швидкість і якість інтернету - це те, що ми потребуємо для таких онлайн-зустрічей. Можливо, у Вас є поради, як зробити онлайн-зустрічі більш ефективними?

Леонід Жовтило: Ефективність як онлайн-зустрічей, так і офлайн залежить від підготовки. Так само, наприклад, як ми готуємося до тренінгів. Надсилаємо учасникам запрошення, під’їжджаємо заздалегідь за два дні, здійснюємо знайомство із територією чи приміщенням, де буде проводитися тренінг, зустрічаємо учасників тощо. Така сама процедура і культура спілкування має бути присутня й в онлайн-заходах. Наприклад, ви готуєте відео та перевіряєте чи запускається. У нас була практика, коли ми здійснювали за день до заходу попереднє підключення учасників, створювали пробне включення, перевіряли чи запускається відео, оголошували про заплановану зустріч наступного дня. При серйозному підході це дає серйозний результат. Готуватися потрібно заздалегідь. Якщо є партнер у проведенні заходу, то обов’язково підключатися заздалегідь та обговорювати, як будуть проходити презентації, хто на якому слайді буде виступати, говорити, хто буде контролювати якість зв’язку тощо. У такому форматі дуже добре, коли експерти чи тренери на онлайн-зустрічі працюють в парі, тобто, коли тренери на підхваті й володіють інформацією повноцінно. Зв’язок є зв’язок, може статися, що одного тренера може “вибити” з ефіру, адже, для інтернету не важливо, чи ти знаходишся у м. Київ чи м. Мала Виска чи с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області. Тому, важливо, щоб партнер міг повноцінно продовжити доповідь, спілкування з учасниками, поки основний тренер підключиться. Тренери повинні орієнтуватися, на якому етапі що відбувається, це дуже важливо. Й це дуже класно, коли працюєш у парі, або ще краще у трьох.

Редакція: І останнє питання, підсумкове, діджиталізація на Кіровоградщині - наскільки ми розвинена область та на скільки в нас люди готові до Digital, на Вашу думку?

Леонід Жовтило: По-перше, технічно. По-різному в районах області провайдери надають технічні можливості, але сьогодні вони є. По-друге, чи розуміють люди, як скористатися цими можливостями. У нас є офіційні сайти органів влади, але ми не вміємо з них зчитати інформацію. Сайти органів влади або перевантажені інформацією або вона розміщена досить заплутано і віднайти інформацію, яка має бути у відкритому доступі досить складно або вона взагалі відсутня. Тобто, немає культури висвітлення інформації і нам потрібно навчатися цьому. Зараз дуже багато можливостей для відкритих даних, є велика кількість онлайн-ресурсів, те, про що ми з вами говорили ще три роки тому (ред. - діджитал інструменти). Тепер вони є в доступі й набагато спрощують роботу місцевих рад, наприклад, видачу довідок у сільській раді.

Колись громадян хвилювали ці питання, тепер є всі реєстри місцевих рад, де просто потрібно ввести інформацію і люди зможуть нею скористатися. Попри це, деякі ради продовжують збирати людей й видавати незрозумілі довідки, які вимагають самі відділи органів місцевого самоврядування, що знаходяться в цьому ж приміщенні, інколи “через стінку”. Є такі випадки, на жаль. Тому, цієї культури діджиталізації, електронної роботи, електронного сервісного обслуговування громадян потрібно ще навчатися. Завдяки онлайн-інструментам, я мав можливість познайомитися із досвідом роботи органів місцевого самоврядування в Естонії, то я був вражений їхнім рівнем діджиталізації, як там працює громадськість, органи влади, можливості через зручні, доступні реєстри отримувати інформацію... Це дійсно новий рівень!

*Матеріал взятий з Бюлетню_НДО-Інформ_2020_1(58).

Editor's Choice

Ростислав Заєць, громадський активіст, асистент програм з молодіжної політики Міжнародного республіканського інституту про дистанційне навчання в період карантину.

Міжнародний республіканський інститут реалізує ряд проєктів в напрямку дистанційної освіти. І, у зв’язку з карантином ми були вимушені перейти на онлайн навчання. Проекти «Школа молодого політика» орієнтований на дітей 15-17 років та «Академія політичного лідерства» для учасників та учасниць віком від 18 до 40 років. Це навчання політичної культури, політичної грамотності і зараз, мобілізація як виборців, так і тих, хто претендуватиме на виборчі позиції в міські ради для того, щоб навчати людей, котрі будуть балотуватись як депутати або помічниками депутатів. Що їм треба знати, аби вони могли компетентно виконувати свої обов’язки, і для електорату навчання – що треба знати, як обрати кандидата не лише за красивою картинкою. Тобто, широке навчання.

У нас це проходить у форматі семінарів, які проводимо по всій Україні з малими групами людей до 25 осіб. Це дуже інтенсивне навчання протягом 2-3 днів. І ці 2-3 дні треба було вмістити і в об’єм матеріалу, який мали підготувати тренери, і аби не втратити ні якість, ні об’єм інформації, котру ми можемо надати слухачам. Було прийнято рішення, як і всюди, проводити ZOOM-конференції. Але, деякі речі практично неможливо було пояснювати в подібному форматі, адже на початку не було навіть вмінь.

Можна сказати, що це стало деякою проблемою, раніше була система роботи, коли ми бронювали готель, проводили конкурс серед великої кількості претендентів… А тут треба було розуміти, як ми будемо проводити конкурс. Чи це буде відбуватися абсолютно для всіх, як учасники приєднуються, у кого з тренерів є достатньо хороший побутовий інтернет, якого вистачає, аби на YouTube дивитись відео, але не вистачає аби в ZOOM проводити конференцію. Є матеріал, який вони малюють на дошках, пояснюють, а вдома вони їх не мають, їм не вистачає наочності, адже ми, як Інститут, це все надаємо для навчання. Як зв’язатись, який обрати час, як частину матеріалу перевести в онлайн-формат, де більше двох людей. З початком пандемії майже всі сидять в одній квартирі, у них є діти, деякі взагалі в одній кімнаті, і при цьому потрібно тримати увагу слухачів протягом двох годин.

Було прийняте рішення проводити це у форматі одної пари, 1 година і 20 хвилин. Але далі постало питання – як в цей проміжок часу помістити інформацію, яку ми, зазвичай, розказуємо протягом усього дня? Тому, була проведена дуже вагома двотижнева робота тільки аби почати це. І от одна із тренерок Інституту провела захід у форматі, в якому потрібна була колосальна підготовка з точки зору реформації матеріалу. 8 заходів у форматі, в якому молоді політики можуть провести для медіа в контексті виборів, аби привернути до себе увагу, як до кандидата – створити інфопривід на виборчій ділянці. І от вже зараз ми звикли, як це все краще проводити.

Специфіка полягає в тому, що на перший погляд може здатись простим. Ми знаходимо якісного тренера, оголошуємо тему, а треба ще заволодіти увагою людей. Стало дуже багато конкурентів, адже всі, знаходячись вдома, проводять різноманітні вебінари, певні зустрічі, але кількість активістів, кількість людей, зацікавлених у вжитку якісного контенту, не зросла. Збільшилась кількість людей, що надає послуги, але не збільшилась кількість споживачів, тому постає питання – а що треба зробити, аби саме ти зачепив глядача?

Ми починали перший вебінар наприкінці березня 2020 року із 40 учасниками, а потім дійшли до того, що не вистачало базових обмежень ZOOM і потрібно було підвищувати до залучення більшої кількості учасників, бо у нас було близько 205 людей, заяви надходили все нові і ми розуміли, що треба якось розширятись. Ми випрацьовували своєрідний рефлекс, що от кожний четвер в певний час ми проводимо вебінари. Почали користуватися рекламою на Facebook. Це стало необхідним, адже у нас є база даних, але люди зараз не так часто проглядають пошту – всі втомились від карантину, літо, деякі поїхали на відпочинок до моря. З точки зору неформальної освіти, відвідуваність дещо зменшилась і це колосальні виклики аби в таких умовах все одно лишатись на тому ж рівні.

Результати у нас поділяються на кількісні та якісні. Кількісні результати – це кількість зареєстрованих заяв та кількість тих, хто справді «приходить» на вебінар. Тобто, ми вимірюємо відсоток, скільки людей «дійшло» і це є важливим критерієм у smm-просторі, без якого наразі стало неможливо. Наприклад, 40% – це вже добре. Як відбувається проведення – людина зареєструвалась, автоматично одразу їй приходить посилання на zoom, в день вебінару о 12:00 та 15:00 йому/їй приходить нагадування, що сьогодні о 16:00 буде вебінар. Тобто, ми постійно залишаємось на зв’язку з учасниками та учасницями, завжди «тримаємо їх в курсі». І не менш важливою є взаємодія після вебінару зі своєю аудиторією. Ми робимо фідбеки (зворотній зв’язок). А саме, всі презентації, записи матеріалу надсилаємо всім, хто взяв участь у вебінарі і дуже приємно потім на Facebook бачити відгуки. Також, пишемо про те, що було приємно отримати питання від певного учасника або учасниці, залюбки відповідаємо на нашій сторінці, або розсилаємо нашим підписникам, маючи певне ком’юніті (спільноту) в мережі Facebook. Це сторінка Міжнародного республіканського інституту. Там ми пишемо, що от з певного вебінару ми для підписників зробили хайлайти (історії, які можна зберігати більше, ніж 24 години), відео-нарізку кращих моментів. Підписники можуть отримати цю суху вижимку, а більше інформації знайти на офіційному сайті у форматі міні-статей.

Щодо якісних показників, то у нас є анонімна анкета, проходження займає близько двох хвилин, там небагато питань. В zoom є можливість прикріпити файл. Коли учасник виходить із конференції він автоматично переходить до google-форми, яку треба заповнити. Якщо, буває, мала кількість людей, що заповнили анкету, ми робим розсилку, пояснюємо, що це займе лиш пару хвилин. Чекаємо, доки хоча б 50% учасників дадуть відповідь на нашу анкету і тоді вже приблизно можна робити висновки про якість вебінару. Питання там переважно про те, чи сподобався учасникам та учасницям вебінар, що нового дізнались вони, які теми було б цікаво прослухати наступного разу, адже всі теми для вебінарів ми обираємо на основі запитів наших учасників та учасниць. Тобто, якщо люди зацікавлені в темі кібербезпеки – ми шукаємо того, хто може компетентно провести вебінар з кібербезпеки. Ми постійно звертаємо увагу на те, що саме цікаво глядачу, ну і оцінка вебінару за п’ятибальною шкалою. «Чи сподобалась робота тренера?», «Чи дізнались від тренера щось нове?» та подібні питання.

На наші заходи намагаємось залучати різну аудиторію. На перших вебінарах у нас була та ж аудиторія слухачів, що і в школі молодого політика чи в академії політичного лідерства. А потім почало працювати «сарафанне радіо» і протягом карантину, починаючи з березня 2020 року, наша база даних поповнилась на 700 нових контактів. Я вважаю, це достатньо велика кількість конкретно нових унікальних облич. В більшості, це молодь. Ми ще працюємо з політичними активістами, тими, хто цікавиться, бере участь або збирається балотуватись.

Одна з наших ініціатив «Визначай своє майбутнє» («Define your future») і конкретно в рамках цієї ініціативи ми проводимо передвиборне навчання і для кандидатів, і для електорату. Людей цікавить не формат студентських пар, де подають суху теорію, а та ж теорія, що супроводжується одразу практичними кейсами. Навіть у випадку з тим ж медіа в контексті політики, треба показувати робочі механізми. Не залежно від того, хто саме був тренером на вебінарі – учасники можуть нам писати. У кожного є можливість контакту як з працівниками Інституту, тобто з нами, так і з нашими тренерами. Навчання для молоді, для політичних партій, для мерів та депутатів міських рад, для представників НДО, для людей з Криму, Донецьку та Луганську. Також є навчання для жінок, адже ми беремо участь в прописанні гендерного балансу в певних документах в політичному представництві.

Ми постійно колаборуємо (співпрацюємо) як з політичними партіями, так і з депутатами, навіть якщо у нас різні напрямки – ми все одно об’єднуємо зусилля, створюємо панельні дискусії, даємо молоді можливість поспілкуватись з людьми, котрі вже обирались в народні депутати. Молодь на початку свого шляху отримує змогу поспілкуватись з людьми, які вже мають певний досвід і це цікаво. Ми культивуємо інтерактивність та практичність, аби суху інформацію звести до мінімуму. Є, звісно, теми, де без теоретичної бази працювати неможливо, наприклад, та ж кібербезпека. Але, все ж таки, намагаємось зробити свої заходи цікавими.

*Матеріал взятий з Бюлетню_НДО-Інформ_2020_1(58)  ст. 4-7.

Editor's Choice

21 століття – епоха цифрової трансформації, впровадження сучасних технологій. І це вже сьогодні змінює життя кожної людини, компанії, організації. В період пандемії робота онлайн набирає більшого оберту. І для громадського активіста необхідно постійно оновлювати свої цифрові навички, а для деяких і навчатися, завдяки новим технологіям та інноваціям.

З листопада 2019 року у м. Дніпро стартувала «Школа інформування та комунікації» - це освітня програма, спрямована на підготовку професійних комунікаторів для організацій громадянського суспільства в рамках проєкту «Підвищення інформаційно-комунікаційного потенціалу організацій громадянського суспільства Східної та Центральної України», який реалізується Центром «Тамариск» за фінансової підтримки Національного Фонду Демократії. Учасники та учасниці взяли участь в серії тренінгів та вебінарів, і, «озброївшись» набутими знаннями та за підтримці центру «Тамариск» отримали можливість провести інформаційно-комунікаційний заходи в своїх громадах.

05 вересня 2020 року громадською організацією «Інститут соціокультурного менеджменту» (ІСКМ) було проведено інформаційну сесію «Цифрові технології в роботі громадських активістів»*. Метою заходу було обговорення використання онлайн-інструментів та робота під час пандемії, роль діджиталізації у розвитку демократії на місцевому рівні, участь громадських активістів у цьому процесі, а також меді грамотність для громадських активістів. Участь взяли представники та представниці громадського сектору, освітні експерти, місцеві жителі м. Кропивницький.

«Якщо говорити про те, над чим зараз варто працювати, то це адаптувати максимально ті навчальні модулі, які були в освітніх навчальних програмах до онлайн-роботи. І щоб ця робота була перенесена в онлайн-режим без втрати якості, потрібно добре продовжувати над цим працювати» - зауважила учасниця інформаційної сесії.

 

* Захід проводився із дотриманням всіх санітарно-епідемічних вимог: засоби індивідуального захисту (маски); температурний скринінг; посилено заходи бактеріальної безпеки та гігієни; антисептичні засоби.

Editor's Choice

Анна Орловська, засновниця тренінгового центру “Мозаїка”, м. Олександрія, Кіровоградська область, soft skills (м’які навички) тренерка, менторка.

Редакція: Як стати лідером думок на локальному рівні? Зокрема, за допомогою соціальних мереж?

Анна Орловська: Масштаб не має значення. Щоб стати лідером потрібно дві речі. По-перше, мати ціль і уявляти як її досягнути. По-друге, вміти об’єднувати людей навколо себе для втілення цієї цілі. Кожен може стати лідером, але багатьом комфортніше бути веденими, а не вести самим. Також, на мою думку, хороший лідер характеризується тим, що відповідає за результат, постійно вчиться і надихає власним прикладом. Тепер про лідера думок. Він має системно, публічно, висловлювати свою позицію і залучати людей до досягнення цілі через ЗМІ та соціальні мережі. Залежно від характеру цілі лідер повинен визначити свою аудиторію, зрозуміти її мову та вибрати найзручніші канали. Наприклад, я бажаю розвивати soft skills у підлітків. Для прямої комунікації обираю Instagram або Likee. Але якщо мені потрібно продати Курс 10 Soft skills “Прокачка”, то насамперед я рекламую його у Facebook та Viber, адже їх читають батьки, які приймають рішення про придбання курсу.

Редакція: Як громадському активісту створити персональний бренд? І як створити бренд для ГО? Чому це актуально?

Анна Орловська: У кожного є персональний бренд, незалежно від того, чи займаєтеся ви його розвитком, чи ні. Бренд - це те, що про вас говорять інші. До речі, багато людей говорять саме те, що ви їм кажете. Тому починати розвиток персонального бренду слід із відповідей на питання “Хто я?”, “Навіщо мені бренд?”. Людина-бренд завжди знає хто вона і використовує свій бренд для досягнення особистих цілей. Адже сильний персональний бренд допомагає отримати додаткові можливості, прискоритися, підвищує власну цінність і ціну, допомагає впливати на розв’язання проблемних ситуацій, виділяє на фоні конкурентів.

Щоб створити бренд потрібно кількість комунікацій помножити на свої експертні ролі, соціальні і яскраві особисті риси. Те ж саме стосується ГО та будь-якої іншої організації. Визначайте ролі, що хочете позиціонувати і невтомно доносьте їх. Саме поєднання експертних ролей, соціальних і персональних чи командних особистих рис робитиме бренд унікальним. Також щоб впливати на те, що про вас говорять сегментуйте оточення, голосно заявляйте про свої ролі і компетенції, знайдіть наставників, спілкуйтеся, вчіться і навчайте, експерементуйте. Пам’ятайте, що хороший організаційний бренд викликає довіру, дорожче коштує, об’єднує прихильників. На практиці рекомендую починати з публікації 9 основних постів (знайомство, представлення продуктів, роз’яснення як скористатися, як замовити, обрати, відгуки, яку користь надаєте). Потім запускайте просування серед знайомих і лише за цим рекламу. У Facebook групі MozaikaStudy я детальніше розповідаю як розвивати персональний бренд крок за кроком. Приєднуйтеся якщо готові вчитися та діяти.

Редакція: Соціальне підприємство Тренінговий центр «Мозаїка» - яка його мета, що дає Олександрії, чи охоплює інші населені пункти? Що цікавого пропонує і чи доступно?

Анна Орловська: Місія “Мозаїки” звучить так: розкриваємо потенціал на максимум і надихнути кожного клієнта на розвиток. Спеціалізується тренінговий центр на розвитку soft skills, навичок майбутнього, організаційному і особистому розвитку. Цільовою аудиторією є підлітки, жінки, малі підприємці і громадські активісти.

Якщо ви запитаєте чому тренінговий центр “Мозаїка” сфокусована на розвитку soft skills, я відповім, що ще навчаючись у Інституті лідерства та управління УКУ дослідила, що “прокачка” soft skills - це страховка від бідності та ключ до успішної самореалізації. В однаковій мірі ця теза стосується і досвідчених спеціалістів, і молоді, яка тільки визначається з професією. Soft skills допомагають адаптуватися до змін у сьогоднішньому, непередбаченому світі і зробити так, щоб професіонал із розвинутими hard skills раптом не опинився без роботи просто тому, що не встиг вчасно переорієнтуватися. А молодь, що стоїть перед вибором професії, сфокусувавшись на розвитку затребуваних у майбутньому навичок, зможе успішно самореалізувалася і не залишиться безробітною через автоматизацію. Наживо ми працюємо у Олександрії Кіровоградської області, але всі освітні продукти плануємо виводити онлайн. Пропонуємо клієнтам тренінги з особистого та організаційного розвитку, консультації з профорієнтації, стратегічного розвитку, розробку креативних комунікаційних кампаній. Вартість кожного тренінгу або консультації в середньому складає 200- 250 грн. І за відгуками наших клієнтів ціна абсолютно виправдана. До речі, багато рекомендацій з розвитку тої чи іншої навички можна знайти у соціальних мережах на наших сторінках: Тренінговий центр “Мозаїка” або instagram.com/mozaikastudy. Підписуйтеся самі і рекомендуйте знайомим!

Редакція: Як видозмінилася робота громадських активістів під час пандемії щодо того, з якими труднощами зіткнулися, які нові методи апробували для підтримки діяльності в умовах карантину, яких успіхів вдалося досягти?

Анна Орловська: Наша команда планувала запустити Курс 10 SOFT SKILLS “Прокачка” у березні 2020 року, але через пандемію ми відклали запуск до осені. Звісно можна було б розпочати навчання у Zoom форматі, але це наш новий освітній курс. Хочеться спочатку працювати з підлітками особисто, протестувати навчальну програму, отримати зворотній зв’язок, вдосконалити продукт і тільки потім запускати онлайн. Також більш чим на два місяці нам довелося скасувати всі живі тренінги. Команда “Мозаїки” прийняла рішення дочекатися послаблення карантину, бо онлайн не здатен повністю замінити офлайн освіту. З власного досвіду я знаю, що коли йде вебінар, то і тренеру, і учасникам для повноцінного “включення” та отримання результату потрібно докладати вдвічі більше зусиль. До того ж наша цільова аудиторія під час карантину була або перевантажена онлайн навчанням, або зайнята перелаштуванням робочих процесів. Тому, тренінговий центр “Мозаїка” використав карантин для розробки нових навчальних програм, запуску проєкту з розвитку персонального бренду. Я особисто запросила громадських лідерів і підприємців з усієї України приєднатися до групи MozaikaStudy щоб разом розвивати персональні і організаційні бренди. Наразі проєкт об’єднує 80 осіб із 15 областей. Десяток учасників активно взялися за розвиток своїх брендів і вийшли за рамки навчальної програми, почали експериментувати з форматами взаємодії з своєю цільовою аудиторією, діляться досвідом у групі та беруть участь у обговорені нових завдань.

Щодо формату, то в нас майже нічого не змінилося. З моменту створення “Мозаїки” члени команди працюють дистанційно, документи разом редагуємо і зберігаємо на Google Drive, для комунікації використовуємо Facebook Messenger, маємо спільний чат команди і чат із Асоційованими членами. За потреби обговорити робочі питання традиційно використовуємо Google Meet. Думаю, завдяки вже наявному досвіду дистанційної роботи і гнучкому плануванню ми оминули більшість труднощів і з поганим Інтернетом у сільській місцевості, і з обмеженим доступом до громадського транспорту, і з переналаштуванням офлайн форматів у онлайн.

Редакція: Які діджитал інструменти ви використовуєте у своїй роботі? Ваша особиста скарбничка в професійному користуванні.

Анна Орловська: Повторюся, у щоденній роботі насамперед використовуємо Google інструменти: Gmail, диск, календар, відеодзвінки. Раніше я особисто ще використовувала Google Keep. Та після переходу на техніку Apple більша активно почала використовувати вбудовані списки з нагадуваннями і нотатки. З цікавості наразі тестую ще Todoist. Можливо, цей планувальник теж сподобається і “приживеться”. З початком карантину звісно додалися і нові інструменти. Наша команда почала активно використовувати Google Classroom і Zoom. Паралельно із збільшенням кількості проєктів для організації командної роботи плануємо опанувати Trello.

Редакція: Яким чином діджиталізація сприяє розвитку демократії? Ваша експертна думка щодо розвитку демократичних процесів з допомогою діджитал-інструментів в умовах пандемії?

Анна Орловська: Діджиталізація однозначно позитивно впливає на розвиток демократії, особливо в умовах карантину, коли масові зібрання заборонені і фізично небезпечні. Потужним інструментом впливу на демократичні процеси вважаю електронні петиції. З їх появою людям нарешті не потрібно збиратися особисто, щоб підписувати аркуш паперу. Натомість, мільйони можуть одночасно з’єднатись між собою через електронну пошту та додати свої імена до електронної петиції за лічені секунди. І, звісно, соціальні мережі, такі як Instagram, Facebook, Messenger, Viber, Telegram, WhatsApp – на мій погляд є «рушійною силою демократичних повстань». Наприклад, 27 березня я особисто брала участь у першому онлайн-мітинг «Ні – знищенню культури!». Виступали проти урізання бюджетного фінансування на галузь культури. Мітинг відбувся у форматі zoom-конференції. Близько 3,4 тисячі людей за оцінкою організаторів взяли участь лише через Facebook, понад 2,5 тисячі глядачів приєдналися у YouTube. Загалом, було зафіксовано близько 10 тисяч охочих долучитись до акції з усіх куточків України, але через технічні можливості одночасно брати участь у заході могли лише 1000 учасників, однак протягом онлайн-мітингу, що тривав близько півтори години, учасники змінювались. Як результат, завдяки такій онлайн активності громадян фінансування культури у 2020 році зменшать, але не так сильно, як планувалось. Тому, я переконана, що в умовах пандемії розвиток діджитал-інструментів стане ще актуальнішим. До речі, влада обіцяла запустити “Державу у смартфоні”. Саме час завершити реформу, адже завдяки зменшенню соціальних контактів, можна не лише запобігти ймовірній корупції, а й буквально врятувати життя людей.

*Матеріал взятий з Бюлетню_НДО-Інформ_2020_1(58)  ст. 16-18.

Сторінка 1 із 8