Місцеве самоврядування: виклики й загрози
    Перша Статті за рубриками Громада та влада Місцеве самоврядування: виклики й загрози

    Місцеве самоврядування: виклики й загрози

    Рейтинг Користувача: / 1
    НайгіршеНайкраще 

    Зараз усі за децентралізацію, передачу більших повноважень на місця. Адже громада найкраще знає свої потреби й проблеми та як їх вирішувати. Що ж потрібно для місцевого самоврядування? Найперше, наявність громади. Громада-це не механічна сукупність людей, що проживає на даній території, а об’єднання громадян, що мають спільні суспільно вагомі інтереси, цілі і завдання( екологія, благоустрій території, розбудова інфраструктури, виробництво тощо) і спільне бачення щодо їх реалізації. Ці громадяни мають бути достатньо відповідальними, гідними, солідаризованими. Громада має мати певний досвід самоврядування, обговорення, розробки і втілення певних суспільно-значимих проектів. Громада має мати певні ресурси для втілення цих проектів.

    На шляху до подібної ідилії існує низка загроз і викликів. Найперше - відсутність громади. Тобто, люди, які населяють певну територію, але в громаду вони ніяк не об’єднуються. У кожного свої інтереси і проблеми. Одні до лісу, інше до бісу. Немає лідерів для яких громадські інтереси не пустий звук, немає досвіду вирішення спільних справ, немає віри в те, що разом можна зробити щось суспільно - значуще і вагоме.

    Недорозвиненість солідаризації, загальна зневіра атомізують людей, нав’язують їм думку про те, що “їх хата скраю”, що від них нічого не залежить, що “Мовчи глуха, менше гріха” тощо. Такі недорозвинені громади ризикують бути захопленими “стаціонарними бандитами” (термін професора О. Соскіна). Суть цього явища у наступному: група достатньо активних і корисливих людей, які часто, використовуючи демократичні процедури захоплюють владу в межах певної території і починають нещадно експлуатувати (споживати) наявні доступні їм ресурси, а найперше - це землю, виключно в особистих інтересах. Влада подібних місцевих князів призводить до занепаду, деградації захопленої ними території і розгулу масштабної системної корупції, яка стає невід’ємною складовою їхнього управління.

    Децентралізація, передача більших повноважень на місця без належного контролю за місцевою владою згори і знизу лише загострюють дану проблему. Об’єднання територіальних громад при їхній слабині і незрілості робить їх вразливими щодо зовнішнього маніпулювання, у тому числі під час виборів, при прийнятті місцевою владою сумнівних рішень. Незрілі громади стають легкою здобиччю не лише “стаціонарних бандитів” але й гастролерів.

    На практиці найчастіше реалізуються різні сценарії проміжних варіантів, коли на місцях відбувається перманентна “громадянська війна”, “боротьба добра і зла”, боротьба за землю, коли з одного боку виступає зі своїми суто егоїстичними інтересами місцева “мафія”, яка рветься до офіційної влади або намагається її утримати, а з іншого - громадські активісти, лідери місцевих громад. Ця боротьба може бути до певної міри цивілізованою, але найчастіше набуває крайніх форм, значно гостріших брутальніших, ніж у великих містах чи столиці (“на війні як на війні”) . Досить різко ці “бої місцевого значення” стають інформаційними приводами для центральних ЗМІ. Так що ця війна - тиха і “гібридна”, але з великими далекосяжними наслідками.

    Не сприяє самоврядуванню й недофінансування мінімальних місцевих потреб і закладів медицини, освіти, культури тощо, коли повноваження на місця передають, а фінансування - не в повному обсязі.

    У світлі сказаного вбачаються такі основи першочергові завдання , пов’язані з розвитком місцевого самоврядування :

    - виявлення, навчання і виховання лідерів місцевих громад, громадянського активу;

    - громадянське виховання населення, виховання не лише національної свідомості, але й місцевого патріотизму, активної громадянської позиції, нетерпимості до будь-яких проявів корупції з боку місцевої влади, готовність до спільних дій задля громадських інтересів, до відстоювання, як лідерів, так і членів громади , які зазнали утисків чи переслідування, “наїздів” рейдерів;

    - пропаганда позитивного досвіду досягнення успіху тими чи іншими громадами, вивчення сукупності факторів, які призвели до цього успіху;

    -пропаганда історичного досвіду місцевого самоврядування від часів княжої доби й козацької республіки і до УНР;
    -пропаганда сучасного досвіду місцевого самоврядування розвинутих демократій;

    Звичайно, потребує уваги виключення, на місцевому рівні, корупції, рейдерства, розбазарювання громадської землі, удосконалення законодавства з метою мінімізації можливості захоплення громад “стаціонарними бандитами”, поліпшення фінансового стану місцевих громад тощо.

    Левову долю цих завдань мала б вирішувати держава. Але, чи досягли провладні кандидати таких разючих результатів на місцевих виборах 2017, скажімо на Харківщині, при достатній зрілості громад? Тому, це завдання, в першу чергу, для громадських організацій.

     

    Підняття на належний рівень місцевого самоврядування - актуальне й надважливе завдання. Запрацюють як слід місцеві громади, підміниться й Україна.

    Останнє оновлення (Четвер, 18 січня 2018, 14:20)