Підтримати нашу діяльність
    Найменування юридичної особи – Громадська організація "Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту". Код ЄДРПОУ - 26114563. Номер рахунку -UA853510050000026005501684800. Призначення переказу - Безповоротна фінансова допомога
    Перша Статті за рубриками Історії успіху громадських ініціатив Ми діємо для розвитку своєї громади *

    Ми діємо для розвитку своєї громади *

    Рейтинг Користувача: / 0
    НайгіршеНайкраще 

    Я працюю в бібліотеці села Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області. В бібліотечній системі маю досвід роботи майже 10 років, з них у селі – майже 5. Інформація про бібліотеку: Приміщення бібліотеки займає всього три кімнати загальною площею 120 м2 : читальний зал, абонемент та кімната для обслуговування юного читача, у якій розміщено й Інтернет-центр з трьома комп’ютерами та безкоштовним доступом до мережі Інтернет. Бібліотека обслуговує населення Сутковецької сільської ради, куди входять с. Сутківці та с. Лисівка. Кожного дня бібліотеку відвідують 20-25 осіб, при загальній кількості населення 1059 осіб (станом на 01.01.2019 р.). Бібліотека є учасником Хмельницького регіонального піар-офісу сучасних бібліотек, а також першим помічником школи і дитячого садочку.

    Спільно зі школою тут проходять масові заходи по вихованні дітей та молоді, часто вчителі приводять учнів на екскурсії, “замовляють” у бібліотеці уроки. Учні активно долучаються до конкурсів, оголошених бібліотекою, беруть участь у всіх святах, що проводяться в бібліотеці. Найбільш популярними є краєзнавчі заходи, спрямовані на популяризацію історії села, його видатних людей, фольклору та мальовничих краєвидів. Це зустрічі з відомими людьми нашого села, поетами, місцевими підприємцями та владою, громадськими діячами. Для сучасного та естетичного оформлення в бібліотеці створюються яскраві і тематичні фотозони.

    Завдяки безкоштовному доступу до Інтернету тут постійно людно, і це сприяло значному розширенню послуг бібліотеки, зокрема, відвідувачі закладу можуть: спілкуватися з друзями у соціальних мережах, користуватися Скайп-зв’язком, реєструватися на ЗНО. Свою громадську діяльність я розпочала три роки назад, коли започаткувала проект «Сільська бібліотека – інформаційна платформа регіонального туризму». Адже одним з потенційних напрямків розвитку нашого села, на мою думку, є впровадження «зеленого» туризму, а для цього, я переконана, є всі необхідні ресурси.

    Тож, я розпочала роботу з організації і проведення публічної дискусії на тему: «Сільська бібліотека – платформа регіонального туризму», де зібрались активісти сільської громади, представники влади та бізнесу з метою обговорення можливостей розвитку туристичної привабливості села, збереження та популяризації унікальної архітектурної пам’ятки Свято Покровської церкви-фортеці XІV-XVIIІ ст., залучення інвестицій для економічного розвитку громади. (деталі див. на сайті https://sutbibl.wordpress.com/2015/05/16/). Цей перший захід було дуже важливо організувати на високому рівні. Я і мої колеги дуже хвилювалися, але все вийшло. Нам хотілося, щоб нашу бібліотеку сприйняли як фаховий майданчик для дискусій такого характеру, зустрічей з такої тематики в подальшому. В результаті трирічної роботи проекту, думаю, ми досягли певних позитивних результатів. Так, налагоджено зв’язки з туристичними агентствами краю, засобами масової інформації; виготовлено рекламну продукцію для туристів: календарики, буклети та листівки, які містять інформацію про церкву та наше село; створено власну туристичну марку (див. на сайті https://sutbibl.wordpress.com/2016/10/31/).

    Завдяки проекту, про наше село неодноразово розповідали по обласному радіо та телебаченні, вийшло багато статей й у друкованих та онлайн-виданнях. Можна сказати, що ми стали своєрідним Центром інформації для туристів в нашому селі. Зараз ми прагнемо сприяти розвитку саме «зеленого» туризму на селі. Зараз збираємо ініціативну групу людей, які хочуть створити садиби для прийому туристів. Я як бібліотека і активістка всіляко допомагаю їм. Плануємо організувати поїздку з метою обміну досвіду в Грицівську громаду, щоб подивитися, як люди там працюють у цьому напрямку. Після участі у проекті «Участь через залучення» я захопилася ідеєю створити громадську організацію. Маю відмітити, що рівень мотивації був настільки високий, що в стислі терміни, спільно з Слободян Олена, директором Ярмолинецької централізованої бібліотечної системи, ми створили власну громадську організацію «Ми діємо для розвитку громади». І хоч наша громадська організація ще молода, ми вже маємо перші кроки щодо роботи з громадою. В своїй громадській роботі я намагаюся максимально використовувати інструменти, що отримала від експертів ІСКМ. Ми вже провели низку заходів для своєї громади. В основному, це навчальні заходи – тренінги, ворк-шопи.

    Переважна більшість питань в громаді сьогодні пов’язана з питаннями децентралізації, тому намагаємося шукати відповіді на ці питання. Так, провели тренінг для колег з бібліотек району на тему: «Діяльність бібліотекарів, як місцевих активістів, у процесі децентралізації». Що таке «децентралізація», яку роль у цьому процесі відіграють бібліотеки, чому громадська активність в громадах не завжди висока – відповіді на ці та інші питання отримали бібліотекарі Ярмолинецької централізованої бібліотечної системи 23 жовтня 2018 р. Учасники та у

    часниці заходу ознайомились з потребами та можливостями процесу децентралізації, висловили власні думки щодо необхідності впровадження реформи. Працювали в групах, визначили бар'єри, що виникають між громадою та владою, а також шукали аргументи для співпраці влада-громада (використовували методику «Світове кафе»). Ще однією спільною роботою для учасників було завдання - «Будівництво дерева». Воно передбачало колективно визначити конкретні проблеми громади, їх причини та запропонувати варіанти вирішення. 28 жовтня 2018 р. у Сутковецькій бібліотеці-філіалі Ярмолинецького району Хмельницької області провели тренінг «Розвиток громади на основі ресурсів».

    Учасникам тренінгу дали інформацію про те, як можна вплинути на розвиток своєї громади, які бувають ресурси у громади, а також розкрили сутність «картування громади». Найбільш цікавим та живим був процес пошуку ресурсів. Всі учасники тренінгу уявно зайняли місця свого проживання і розповіли про ресурс, характерний саме цьому куточку села. Приємно те, що учасники не просто "відшукали" цікаві ресурси на своїх вулицях, а й одразу розповідали, як їх можна у подальшому використати, щоб село розвивалось. Наступним кроком був пошук "неочевидних" ресурсів громади. Тут учасники працювали в групах. Серед таких ресурсів активісти виділили: мрії, бажання, сонячну енергію, енергію вітру, гостинність, інтелект, цікаві факти про село, історії успіху.

    Завершальним етапом тренінгу було саме «картування громади», коли учасники зафіксували всі свої «знахідки» на папері. Кінцевим результатом тренінгу стало створення карти громади, але не звичайної, а «Карти майбутнього», де учасники відобразили існуючі ресурси громади та свої мрії про те, яким би вони хотіли бачити село у майбутньому. Ми вирішили, що для молодої організації дуже важливо отримувати відгуки про свою роботу від учасників, тому проводимо постійні опитування учасників. Ось такі відгуки маємо: «Форма тренінгу дає можливість поспілкуватися на рівних. Дякую за таку можливість. Гадаю, зі мною всі погодяться, що такий тренінг треба провести з сільськими депутатами. Думаю, ефект буде. Щодо ресурсів, то вони в нас великі, тільки треба поштовху», - так коментує захід активістка громади, заступник директора місцевої школи Валентина Олійник. «Сьогодні для мене був дуже цікавим польський досвід розвитку громад. І я зрозумів, що у нас, виявляється, теж усі ці ресурси є, тільки потрібно навчитись їх правильно використовувати. От взяти хоча б до прикладу місце, де я живу: перед моїм будинком 16 гектарів долини, де я колись працював на городній бригаді, а зараз це просто пасовище для худоби. Тут можна створити прекрасну зону відпочинку як для місцевих жителів, так і для туристів; справа ставочок, де можна безкоштовно порибалити; за моєю домівкою - руїни замку на одному горбі та церква-фортеця на іншому, а між ними можна й підвісний міст побудувати. А ще у нас є пагорб, так званий Щовб, з-під якого витікає джерельна вода і вже доведено, що під ним заходиться підземне озеро площею 5 гектарів - то це ж можна все село забезпечити питною водою, провівши свій водогін, та ще й у сусідні села цю воду продавати», - каже активіст громади, пенсіонер Леонід Білошкурко. «Приємно відчувати, що твоя маленька батьківщина живе, що є люди, яким вона не байдужа... Дякую саме цим людям!!!», - коментує у мережі Фейсбук Людмила Смаровидло, активістка, вчитель української мови та літератури.

    А від себе хочу додати, що все залежить від нас, від активістів громади. Ще жодна ініціатива, навіть найкреативніша, сама себе не реалізувала. Потрібні люди, Коли люди усвідомлюють те, чим володіють, розуміють свою відповідальність за майбутнє своєї землі, дітей, і розуміють, що можуть впливати на це - вони розкривають свій потенціал. Свою громадську роботу я намагаюся будувати за принципом «практика-навчання». Потрібно знати про нові тенденції, методики, технології, які можна використовувати в своїй роботі з громадою. Знання потрібно постійно оновлювати, тому я приділяю увагу навчанню, підвищенню кваліфікації, так би мовити. Громадський діяч має бути компетентним і в сфері сучасних технологій, інформатизації. Так, наприкінці 2018 року, в рамках проекту «Участь через залучення», я пройшла тренінг на тему: «Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації». Тема актуальна і складна, тому без фахової підтримки експертів мені було б складно самостійно оволодіти знаннями. Чудовою можливістю перевірити свої знання після тренінгу стала зустріч бібліотекарів Молдови та Хмельницької області, в якій я брала участь. Бібліотекарі обмінювалися досвідом в сфері співпраці бібліотек та медіа. Тож, я змогла поділитися з колегами деякими знаннями щодо того, як написати свій пост у соцмережі так, щоб він охопив більше аудиторії.

    Під час свого виступу я розповіла колегам із Молдови що таке «#» (хештег) та «@» (равлик), пояснила в чому їх різниця та як їх використовувати при створенні посту у соціальній мережі. Також розглянули можливості використання сервісів Google (Google-Карти, Google-Календар та хмарний сервіс Google-Диск). На конкретному прикладі Сутковецької сільської бібліотеки розглянули можливості та переваги створення карти туристичного маршруту, сторінки у соцмережі та сайту бібліотеки. Мій виступ був цікавим колегам з іншої країни, було багато питань.  Попереду, безумовно, ще дуже багато роботи. Сьогодні ми об’єднуємо свої зусилля навколо вирішення проблем населення села: залучити до цієї роботи громадськість, владу. Мова йде про формулу - партнерство. Це новий погляд на наше життя, вважаю його еволюційним: від споживачів послуг - до партнерів з розумінням власної відповідальності і прав. Він трохи незвичний, але за партнерством майбутнє, і саме проект «Участь через залучення» дає мені знання, що допомагають на шляху становлення нової громади.

    * – матеріал із видання Навчання, яке веде до розвитку громад: Досвід двох освітніх проектів Інституту соціокультурного менеджменту

    Іванна Білик,

    бібліотека с. Сутківці Ярмолинецького район,

    Хмельницька обл.

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду