Підтримати нашу діяльність
    Найменування юридичної особи – Громадська організація "Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту". Код ЄДРПОУ - 26114563. Номер рахунку -UA853510050000026005501684800. Призначення переказу - Безповоротна фінансова допомога
    Перша Статті за рубриками Центри місцевої активності Програма розвитку бібліотек у Польщі*

    Програма розвитку бібліотек у Польщі*

    Рейтинг Користувача: / 0
    НайгіршеНайкраще 

    Наявність бібліотек у громадах Польщі є обов’язковою і це закріплено законодавчо, чого навпаки не скажеш про будинки культури. Будинок культури можна закрити за рішенням ради ґміни та підписом мера, якщо на те є вагома причина. В той же час, бібліотеку закрити неможливо. Бібліотека повинна бути в кожній адміністративній одиниці, тобто ґміни. У Польщі не має ґміни без бібліотеки, оскільки іноді бібліотека є єдиним громадським місцем, де люди можуть збиратися для співпраці.

    Я працюю в Малопольському інституті культури, це обласний заклад культури, що в стратегічному плані служить тому, щоб підтримувати заклади культури на території Малопольської області (воєводства) – місцеві заклади культури, дома і центри культури, громадські бібліотеки.

    У 20108-2014 роках у Польщі реалізовувалася «Програма розвитку бібліотек», яка фінансувалася польсько-американським фондом свободи з коштів Біла Гейца. Це програма на зразок «Бібліомісту» в Україні. Більше 2000 тисяч бібліотек взяли участь у Програмі. Ті бібліотеки, які успішно пройшли навчання на тренінгах та створили «Стратегію розвитку бібліотеки» отримали технічне обладнання закладу – комп’ютери, принтери, сканери тощо. Після цієї програми бібліотеки в Польщі дуже змінилися,  помітні зміни навіть у селах. Найважливішим є не технічне оснащення бібліотек, а знання і навички, які отримали бібліотекарі.

    В Малопольському інституті культури ми проводимо тренінги для всіх бажаючих, які працюють у сфері культури чи громадських організацій. Це не навчання бібліотечній справі, ми навчаємо людей як працювати з людьми на основі усної історії. Наприклад, проходив тренінг про те, як розповідати про місцеву історичну спадщину. Ми просуваємо методологію, яка включає аудиторію в розповідь гіда (розповідача). Розповідаємо про сферу нових технологій, діджиталізацію, де були проведенні майстер класи.

    Якщо нас запрошують у бібліотеку ми проводим, окрім тренінгів, діагностику серед відвідувачів бібліотеки. Коли піднімається питання будівництва нової бібліотеки, ми проводимо «функціональний аналіз простору», тобто звертаємося до мешканців громади різних вікових груп, груп за інтересами і визначаємо нові функції та форми роботи бібліотек, які не можна, наприклад, було реалізувати в інших бібліотеках. У нас проводиться конкурс, за яким визначається архітектурна організація, яка буде створювати проект бібліотеки. Ці архітектори хочуть знати чого саме потребують громадяни даної місцевості від цієї бібліотеки. Трапляються різні потреби, – комусь потрібен зал для перегляду кінофільмів, місцевий музей, зал для проведення тренінгів.

    Наприклад, від новозбудованої  бібліотеки вже можна очікувати великий соціальний інтерес у її відвідувачів. У 2018 році в одному історичному місті було збудовано нову й осучаснену бібліотеку, у зв’язку з цим ми провели дослідження серед дітей 12-15 років щодо того, які в них потреби щодо цього закладу, що вони хочуть там бачити, окрім поличок з книжками, в яких заходах вони хочуть брати участь тощо.

    Оскільки, молодь прямим шляхом не запитаєш, необхідно створити умови, наприклад, гра чи змагання. И саме під час того, чи іншого заходу треба попитати молодь чого вона хоче. В результаті, що було вражаюче, ми і бібліотекарі помітили, що молодша молодь дуже залежна від комп’ютерів. Виникає така ситуація – цих дітей вдома батьки обмежують у доступі до комп’ютерів, тому вони приходять до бібліотеки, щоб пограти за комп’ютером. Тому бібліотекарі вирішили через кожні 40 хвилин гри на комп’ютері влаштовувати для дітей обов’язкову перерву на 20 хвилин. Вони виходять на подвір’я або в коридор, провітрюють приміщення. Протягом цих 20 хвилин бібілотекарі вигадують різні цікаві заняття для дітей задля того, аби зменшити їх перебування за комп’ютером і максимально відтягнути бажання повернутися до нього. Вони намагаються долучити їх до реальності і задля цього чого вони тільки не вигадують – проводять настільні ігри, спортивні ігри, фести. Але після того, як 20 хвилин пройшли, діти кидають всі ігри і йдуть хутчіш за комп’ютери. Бібліотекарі визначили, що це є проблемою, і самостійно вони не змозі її вирішити. Тому зараз створюється програма боротьби з комп’ютерною залежністю дітей, до якої залучають батьків, вчителів, психологів.

    Також у бібліотеках проводять різні концерти, тематичні збори, турніри настільних ігор, майстер класи, репетиції аматорського театру. Для бібліотек важливо створити «Політику гостинності» – тобто неформальні групи, громадські організації можуть прийти до бібліотеки і організувати, наприклад, виставку, зустріч, свято. Така діяльність йде на користь бібліотеки.

    Я займаюся сферою громадської анімації, тобто оживленням – всім тим, де працівники культури залучають людей для роботи з ними, а не тільки для них. Звичайно вони пропагують читання, організовують заходи,  але крім цього є важливим організувати співтовариство у сфері культури навкруги цих закладів. Бібліотеки мають розуміти свою ідентичність, враховувати місцеву специфіку. Не потрібно боятися віддавати людям ініціативу.

    Анна Міодинська,

    Малопольський інститут культури, Польща

    Фото взяті з тренінгу “Польський досвід розвитку громад”, що проводився в рамках проекту “Школа громадської участі-4”.

    * Матеріал взятий з “НДО-Інформ” №1 (57)