Перша Статті за рубриками Центри місцевої активності Розвиток народної творчості в об’єднаних територіальних громадах Хмельниччини. Реалії сьогодення та перспективи розвитку

    Розвиток народної творчості в об’єднаних територіальних громадах Хмельниччини. Реалії сьогодення та перспективи розвитку

    Рейтинг Користувача: / 1
    НайгіршеНайкраще 

    IMG_7206

    Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва докладає чимало зусиль для залучення населення області до народної творчості та розвитку аматорських колективів в об’єднаних територіальних громадах. На сьогодні їх налічується 22. Загалом в області існує стала система проведення фестивалів, конкурсів та інших заходів, які стимулюють розвиток народної творчості, здійснюється активна методична підтримка аматорського мистецтва. На сьогодні Центр розробив спільно з об’єднаними територіальними громадами низку культурно-мистецьких брендів, які базуються на історико-культурних традиціях регіонів Хмельниччини та покликані розкрити їх туристично-рекреаційну привабливість.

    Для цього проводиться чимало вагомих культурно-мистецьких акцій: міжнародний фестиваль національних культур «Острів семи скарбів» м. Кам’янець – Подільський, Всеукраїнські: фестиваль-конкурс творчості сільської молоді «Летавчанка» збирає друзів» с. Летава Чемеровецького району, бандурного мистецтва «Золоті струни» м. Хмельницький, танцю «Золоте коло» м. Шепетівка, народної творчості «Душа землі моєї» смт Сатанів Городоцького району, регіональний етнофестиваль «Болохівські гостини» м. Старокостянтинів, фольклорні свята – «Дністрові Береги» с. Рудківці Новоуницького району, «Білогірські забави» смт. Білогіря, «Кармалюк-фест» смт. Летичів, конкурс театральних колективів «Золота масочка» м. Нетішин тощо.

    Спільно з об’єднаними територіальними громадами області Центр проводить чимало конкурсів, які дають змогу вивчити мистецький та матеріальний ресурс клубних закладів громад, творчий та адміністративний потенціал, віднайти родзинку, яка б стала своєрідною фішкою громади, якої немає в інших, та розвинути вміння працювати в реаліях децентралізації.

    Так, метою обласного конкурсу на кращий дозвіллєвий проект інноваційного спрямування по роботі з територіальною громадою серед районних та міських закладів культури є виявлення, узагальнення та розповсюдження інноваційних дозвіллєвих проектів, активне залучення жителів територіальної громади до роботи закладів культури на місцях, підтримка та стимулювання громадських ініціатив. Основними завданнями конкурсу є обмін досвідом та інноваційними ідеями серед працівників сфери культури, поширення кращих ідей у закладах культури області, удосконалення культурного обслуговування населення та активне залучення територіальної громади до роботи закладу культури, сприяння у реалізації нових культурно-мистецьких та дозвіллєвих проектів з урахуванням традицій, звичаїв, обрядів, самобутності, потреб та особливостей територіальної громади, сприяння підвищенню рівня кадрового забезпечення районних та міських закладів культури.

    Изображение 116Ще одним цікавим проектом є обласний конкурс на кращий творчий проект у роботі з громадою «Фестиваль одного села». Його мета – розкриття значущості села як основи духовного та культурного багатства народу, дослідження історії конкретного населеного пункту, сприяння в реалізації нових культурно-мистецьких проектів з виявлення та популяризації самобутньої культурної та духовної спадщини Поділля, збереження народних промислів, ремесел, розвитку художньої аматорської творчості, вивчення та збереження традицій, звичаїв, обрядів, страв національної кухні тощо, активне залучення жителів села до участі у творчому, духовному, мистецькому житті, виявлення та поширення інноваційних проектів закладів культури, підтримка та стимулювання громадських ініціатив.

    У 2017 році з метою активізації діяльності клубних закладів громади з іншими закладами гуманітарної сфери започатковано огляд-конкурс на кращу організацію культурно-мистецької роботи «Зробимо нашу громаду найкращою».

    Сучасні умови життя та господарювання на селі, соціальна напруга, яка лягла на плечі селян, вимагають нині від закладів культури, що знаходяться на їх території, негайного реформування та перебудови форм і методів роботи. За відсутності необхідних для жителів села інституцій, які у переважній більшості знаходяться в райцентрі, а це – соціальне забезпечення, медичне та пенсійне обслуговування, профілактика правопорушень та надзвичайних ситуацій, освітня робота, забезпечення побутових послуг, саме заклад культури може надавати такі послуги жителям територіальної громади.

    Сьогодні значну роль у здійсненні культурної політики виконують органи місцевого самоврядування, власне громади. Саме вони визначають вектор культурного обслуговування жителів громади. І тут необхідно врахувати запити усіх її жителів. Децентралізація дає можливість знизу проаналізувати та вивчити належний рівень надання послуг у сфері культури, кадровий та фінансовий потенціал, подальший розвиток інфраструктури.

    Цього року в Хмельницькому обласному науково – методичному центрі культури і мистецтва відбулись громадські слухання на тему: «Шляхи та методи ефективної взаємодії культурно-освітніх закладів в громаді» за участі представників міністерства культури, органів виконавчої влади, громадських організацій, директорів РБК, МБК та керівників центральних клубних закладів об’єднаних територіальних громад та навчальних закладів.

    Докорінні зміни, які відбуваються в державі, виводять на новий рівень відносини між культурою і державою. На часі реорганізація існуючих та створення нових культурологічних організацій: клубів, мистецьких об’єднань, аматорських студій. Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва завжди був і залишається осередком культурних подій регіону, постійно впроваджуючи нові та підтримуючи традиційні мистецькі заходи в області. Заклади культури на селі залишаються єдиними осередками по збереженню нематеріальної культурної спадщини, естетичного виховання дітей та молоді, розвитку самодіяльної творчості, любительства, організації дозвілля. Тому саме клубні заклади в ОТГ повинні стати центрами громад.

    Сучасний клубний заклад громади – це будівля з сучасним ремонтом, модернізованою сценою з динамічним освітленням та якісним звуком, кімнатами для заняття колективів та гуртків, любительських об’єднань з різноманітним спектром послуг. Саме Центр духовного розвитку громади має стати базовим закладом, який об’єднує низку функцій: навчальну, виховну, культурно-мистецьку, методичну, рекреаційну, інформативну, спортивну, правову та соціально-побутову. Центр духовності громади може включати в себе, окрім концертної зали, також музичну школу або класи, музей, бібліотеку, спортивну залу чи спортивні майданчики, літературно-мистецькі кафе, приміщення для занять гуртків та любительських об’єднань, студії звуко – та відеозапису, пункти прокату, юридичну консультацію, комп’ютерний зал та інше.

    5 (1)Велику роль тут відіграє фінансове забезпечення Центру, яке складається як з фінансування громадою, залучених коштів Центру, так і коштів орендарів земельних паїв та нерухомості громади, спонсорських та благодійних внесків. Також у створенні позитивного іміджу закладу важлива роль належить його кадровому потенціалу. Саме високоосвічений та кваліфікований працівник з високим рейтингом в громаді створює конкурентоспроможний імідж закладу.

    Децентралізація влади, до прикладу, позитивно вплинула на культурну сферу Волочиського району нашої області. У ході реформи органів місцевого самоврядування тут створено три об’єднані територіальні громади.

    Культурні послуги населенню Волочиської міської об’єднаної територіальної громади надають 27 клубних закладів. У квітні 2016 року рішенням сесії Волочиської міської ради Волочиський районний Будинок культури «Гармонія» реорганізовано у міський Центр культури і дозвілля «Гармонія». Роботаклубних установ громади спрямовується на збереження, популяризацію української культури та культур національних меншин, що проживають на теренах краю, створення умов для задоволення культурних потреб жителів громади, зокрема і соціально-незахищених, та краян з обмеженими фізичними можливостями, організацію їх змістовного дозвілля, збереження осередків народних художніх промислів, розвиток аматорського мистецтва та самодіяльної народної творчості, організацію та проведення театралізованих свят, обрядів, фестивалів, конкурсів, народних гулянь тощо… З цією метою працівниками Волочиського міського ЦКД «Гармонія» та працівниками мережі клубних установ громади організовано та проведено в клубних установах 4446 мистецьких, інформаційно-просвітницьких, виховних і розважальних заходів, які відвідали 267 тис. краян та гостей. В громаді функціонують програми капітальних ремонтів клубних закладів та енергозбереження на 2016–2017 роки. Станом на початок 2017 року повністю завершена перебудова клубних закладів на енергоощадні теплові електричні завіси та здійснено капітальний ремонт дахів і вікон.

    image (5)Загалом, під час процесу децентралізації активно зростає роль закладів культури як центрів громад, де кожен з її жителів отримає кваліфіковане та фахове обслуговування, де спільні дії інституцій громади спрямовуються на примноження культурних надбань українського народу та народностей, які проживають на її території.

    Анатолій Бєлєванцев – виконуючий обов’язки директора Хмельницького обласного науковометодичного центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України, м. Хмельницький.

    Останнє оновлення (Вівторок, 26 вересня 2017, 08:08)