Підтримати нашу діяльність
    Найменування юридичної особи – Громадська організація "Кіровоградське обласне об’єднання громадян «Інститут соціокультурного менеджменту". Код ЄДРПОУ - 26114563. Номер рахунку -UA853510050000026005501684800. Призначення переказу - Безповоротна фінансова допомога
    Перша Статті за рубриками Розвиток громад Вищий пілотаж соціальних аніматорів ШОУ-4

    Вищий пілотаж соціальних аніматорів ШОУ-4

    Рейтинг Користувача: / 0
    НайгіршеНайкраще 

    Завершення це початок! Початок нового вже кардинально зміненого світосприйняття, багажу знань та надбаного соціального капіталу. В рамках проекту «Школа громадської участі-4», з 17 по 19 вересня 2019 року проведено підсумковий захід – П’яту національну конференцію «Соціальна анімація для розвитку культури та громад». Це був масштабно насичений захід для його учасників – представників громадського сектору та закладів культури майже з усієї України.

    Проект «Школа громадської участі-4» (ШОУ-4) реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту за фінансової підтримки Фонду ім. Ч.С. Мотта.

    В чому полягала насиченість заходу – в його навчально-комунікаційній програмі. Тож, пропонуємо поринути у перебіг ключових подій.

    Комунікаційна локація

    «Майбутнє закладів культури в умовах децентралізації та глобалізації» – панельна дискусія, за участі модераторки заходу Олени Кваші (випускниця ШОУ-1, м. Кропивницький), учасників дискусії Наталії Масляник (м. Горішні Плавні Полтавська обл.), Тетяни Сап’ян (смт. Новопсков Луганська обл.), Наталії Солдатенко (с. Приютівка Кіровоградська обл.) та Наталії О

    лещенко (смт. Іванків Київська обл.) та всіх присутніх слухачів дискусії.

    Дискусія розпочалася із розгляду питання «Майбутнє + децентралізація» із визначенням їх плюсів та мінусів. В процесі дискусії до переваг децентралізації учасники віднесли: досвід роботи з громадою; фінансові свободу та ресурси; ділянкова незалежність; підвищення професійної спроможності. До недоліків: брак відповідальності, некваліфіковані кадри, продажі об’єктів, скорочення. Стосовно глобалізації – лунали думки щодо вагомої діджиталізації бібліотекарської справи, створення платформи надання електронних послуг. Деталі дискусії будуть відображені згодом у Матеріалах п’ятої національної конференції «Соціальна анімація для розвитку культури та громад».

    Навчальна локація «Кращі практики розвитку громад»

    Людмила Чупряк провела тренінгову сесію «Публічні виступи», мета якої передати навички підготовки та безпосередньо виступу на широку аудиторію.

    Тренерка розповіла учасникам про аспекти підготовки до публічного виступу, зокрема:

    – Зовнішній вигляд при публічному виступі

    Тренерка зазначила, що зовнішній вигляд має ключову роль в успішності виступу. Зовнішній вигляд має бути продуманий до дрібних деталей.  По-перше, одяг має відповідати «статусу аудиторії». Тобто якщо виступ здійснюватиметься перед посадовцями, то варто одягнутися офіційно: все має бути зі стилем – вишукано та елегантно, проте варто віддати перевагу стриманим кольорам в одязі, мінімум прикрас (особливо тим, що можуть створювати небажаний шум), зручне та чисте взуття.  Якщо виступ передбачається перед такою аудиторією, наприклад, як ІТ-шники, то тут можна звернутися до стилю «кежуал»: джинси, кросівки, сорочка тощо.

    ⁃ Як впоратися із хвилюванням перед виступом. Людмила поділилася із учасниками деякими порадами щодо впорядкування свого нервового стану. Наприклад, перед виступом варто зробити наступні вправи: порухати нижньою щелепою вперед-назад, стискати ритмічно руки в кулаках  тощо.

    ⁃ Корисна література для підготовки до публічного виступу.  Тренерка порекомендувала учасникам літературу, яку варто почитати аби добре почувати себе перед публікою: Рон Кофор «Я бачу вас голим», Саймон Себат Монтеоріоре «Промови, що змінили світ», Родислав Гандапас «Камасутра для оратора», Роман Кушнір «Як стати оратором».

    Наталія Макаренко представила сесію на тему «Профілактика професійного вигорання працівників закладів культури».

    Це саме та тема, яка зачепила кожного учасника. Наталія провела з учасниками декілька психодіагностичних методик щодо визначення професійного вигорання, визначення пріоритетних життєвих цілей, кола особистісної взаємодії тощо. Разом з учасниками було розглянуто синдроми «професійного вигорання»: утома, виснаження, безсоння, депресія, негативне ставлення до оточуючих, одноманітність видів дій у діяльності, переживання почуття провини, тривожність, гнів. Тому якщо ви відчуваєте подібні симптому, – реагуйте миттєво, йдіть у відпустку або зверніться за допомогою до психолога, що є абсолютно нормальним у зарубіжних країнах.

    Також тренерка надала рекомендації учасникам по уникненню проявів синдрому професійного вигорання, зокрема: будьте уважні до себе; любіть себе; припиніть шукати у роботі щастя або порятунок; припиніть жити іншим життям; знаходьте час не тільки на робоче, а й на приватне життя.

    Валентина Чугуєвець провела тренінгову сесію «Досвід залучення ресурсів для розвитку громади в м. Олександрія Кіровоградської області». Валентина поділилася досвідом своєї громадської діяльності, яка маючи навіть статус переселенки зробила великі перетворення на Олександрійщині. Зокрема, Валентина розповіла про створення Центру громадської активності (ЦГА) на базі колишнього місцевого інституту, відновлення його будівлі, успішно реалізовані проекти вже як ЦГА «Перемога».

    Також тренерка запропонувала учасникам  попрацювати у парах на питаннями: Де взяти ресурси? Як залучити волонтерів? Як знайти партнерів для реалізації дійсно  класної ідеї?

    В результаті, були отримані цікаві напрацювання. Наприклад, що може бути ресурсами для громадських активістів:  бізнес партнери, благодійники, активісти, фонди, виставки-продажі, аукціон, волонтер, церкви, політичні партії, депутати,  ідеї, краунтфандингові платформи, підприємницька діяльність, транспорт, обладнання, гранти, особиста зацікавленість тощо.

    Любов Кан та Людмила Кривченкова провели тренінгову сесію «На шляху до жіночого лідерства»

    Тренерки поділилися досвідом реалізації проектів на гендерну тематику, які впроваджуються на базі бібліотеки м. Олександрія Кіровоградської області.

    Як громадська організація «Олександрійський гендерний центр», тренерки вже працюють тривалий час, тому вже мають свою програму розвитку жіночого лідерства. Наприклад, на тренінговій сесії учасникам, переважна більшість яких були жінки, випала можливість з допомогою ілюстрацій визначити «хто така жінка», яку силу і значення вона має.

    А що щодо стереотипів на гендерну тематику – то тут тренерки разом з учасниками попрацювали дуже ґрунтовно. Об’єднавшись у дві групи «Інь» та «Янь», учасники описували стереотипи жінки «домогосподарки» та жінки «барбі», а також розроблили стратегію як можна подолати ці стереотипи.

    На останок тренерки порекомендували учасникам щомісячно прописувати «Особистий план розвитку» із прорахунком «Колеса свого життєвого балансу».

    Навчальна локація – «Соціальне підприємництво»

    Руслан Краплич провів тренінг «Соціальне підприємництво» – доволі актуальна тема для громадського сектору. Щодо соціального підприємництва існує багато некоректної інформації, тому тренер прагнув максимально розтлумачити достовірність і зміст цього поняття й діяльності в цілому. Соціальне підприємництво це коли одна соціально вразлива група створює і продає продукт для іншої соціально вразливої групи. Соц.підприємництво не націлене на прибуток як самоціль, на відміну від бізнесу, який є системним. Головне – соціальний вплив і покращення життя. Тренер пояснив цю різницю за такими формулами:

    «Формула бізнесу»: інвестиція – бізнес – прибуток.

    «Формулу соціального підприємництва»: мудрість – творчість – добробут.

    Виходячи з цього, тренер запропонував учасникам описати «клієнта», на якого орієнтоване соціальне підприємство.

    Про результати навчання на конференції можемо сказати не тільки ми, але її учасники. Ми постійно фіксуємо позитивні відгуки учасників, не оминули традицію й цього разу - Відгуки про V Національну конференцію “Соціальна анімація для розвитку культури та громад”.

    Отже, по завершенню конференції були підведені підсумки проекту – проведено 21 тренінг, до проекту залучено 39 громад з 14 областей України, 314 учасників заходів, 294 ініціативи реалізовано учасниками, до яких залучено 8179 осіб.  Проект підвищив громадянську компетентність його учасників, переформатував їх діяльність на новий якісний рівень. На цьому співпраця з учасниками і діяльність за проектом не завершується, так що – далі буде!

     

    Останнє оновлення (Четвер, 26 вересня 2019, 09:10)